Спільна програма співробітництва між Європейською комісією й Радою Європи щодо зміцнення демократичної стабільності в Україні

1. Опис

a. Спільна програма співробітництва між Європейською комісією й Радою Європи щодо зміцнення демократичної стабільності в Україні

1.1

а Головні теми спрямовані на:

систематичне навчання з питань Європейської конвенції з прав людини;
сприяння європейським стандартам в соціальних питаннях, питаннях захисту прав національних меншин і гендерної рівності;
посилення ефективності функціонування верховенства права в Україні;
освіту для демократичного суспільства.

1.2

Місце (країна або країни, регіон, місто)
Україна (Київ або всі регіони).
(Обмежена кількість деяких видів діяльності, наприклад, навчальні візити відбудуться в інших державах - членах Ради Європи, зокрема тих, що є членами Європейського Союзу).

1.4 Резюме

Ця програма складається з низки взаємопов'язаних елементів, що мають на меті розв'язання потреб України щодо реформування законодавства й практики, зміцнення захисту соціальних та інших прав людини й поліпшення функціонування демократичних інститутів. Досягнення мети цих складових програми забезпечується через навчання й експертні поради таким цільовим групам: адвокати, судді й прокурори, депутати різних рівнів, персонал місцевих та національних структур і інститутів, професійні групи, неурядові організації, журналісти, службовці, від яких залежить ухвалення рішення, політики й ті особи, які формують громадську думку. Основна діяльність складається із засідань спільних робочих груп і круглих столів, семінарів, у т. ч. навчальних, а також експертних досліджень законодавства й порад щодо офіційної практики.

1. 5 Мета

Мета програми полягає в тому, щоб:

1. 6 Підстави

(а) визначення реальних потреб і труднощів у відповідних країнах

Останнім часом українські органи влади доклали спеціальних зусиль для пожвавлення процесу реформування, і Рада Європи, свідома значних проблем, з якими стикається Україна, активно реагує на них завдяки низці пропозицій, зокрема в сфері підтримки незалежних ЗМІ. План діяльності для ЗМІ був підготовлений у відповідь на запит українських органів влади щодо цільової допомоги.

Ця Програма включає стратегії, спрямовані на здійснення ініціатив, що мають на меті потребу у законодавчій реформі, зміцненні системи судочинства, захисті прав людини, прав меншин, свободі ЗМІ й гендерній рівності відповідно до європейських стандартів з прав людини, в т. ч. соціальних. Програма підкреслює також потребу у боротьбі з корупцією й організованою злочинністю, навчанні суддів і правоохоронців (здійснення їхніх завдань з дотриманням прав людини й демократичних принципів), зміцненні місцевого самоврядування й сприянні освіті для демократичного суспільства, зміцненні демократичних інституцій і розвитку демократичної культури в державних інститутах і серед громадськості в цілому.

Для подолання структурних недоліків при імплементації Програми, яка буде здійснюватись у співробітництві з українськими уповноваженими органами влади та за повної підтримки Ради Європи та Європейської Комісії, був створений механізм.

(b) список цільових груп з оцінкою очікуваного числа безпосередніх та опосередкованих учасників (тих, хто скористається Програмою)

Програма спрямована на такі цільові групи: посадовці, від яких залежить ухвалення рішень, депутати різних рівнів, персонал місцевих та національних структур, професійні групи, неурядові організації, журналісти, політики та особи, які формують громадську думку.

Програма визначає відповідну кількість тих, хто безпосередньо залучений до її реалізації:

- Судді - всі судді в Україні (біля 5000)
- Прокурори - 60
- Офіцери міліції - 1 100
- Інші фахівці-правники - 1 000
- Законодавці - 500
- Державні службовці - 900
- Представники неурядових організацій - 360
- Члени профспілок та асоціацій роботодавців - 180
- Науковці/студенти - 450

(с) підстави для вибору цільових груп та видів діяльності

Визначені цільові групи складаються із професіоналів, які мають запровадити європейські стандарти до законодавства та практики, а також з тих, від кого залежить пошук демократичних рішень суспільних проблем. Вони належать до впливових інтелектуальних та професійних кіл і є найбільш відповідними для того, що забезпечити вплив на розвиток конституційних і законодавчих реформ в Україні. Ці професіонали можуть впливати на характер реформ, використовуючи при цьому управлінські та технічні знання, що вони їх отримають під час їхньої участі у реалізації цієї Програми.

(d) пов'язаність проекту з цільовими групами

Результати попередніх, подібних до цієї, програм свідчать, що діяльність та заходи, включені до цієї програми можуть справляти значний вплив на ретельно відібраних учасників цільових груп. Оскільки діяльність, що передбачена Програмою, сприяє реформуванню законодавчих рамок та практичної діяльності офіційних структур, представники інституцій, які активно залучені до сприяння реформам чи навіть розглядають свою позицію по відношенню до реформ в сфері їхньої професійної діяльності, отримають підтримку та можливість ознайомитись з основними практичними досягненнями на європейському рівні в сфері їхньої професійної діяльності.

Ця Програма забезпечить знаннями та навичками для розв'язання проблем з якими стикаються українські інституції, що залучені до законодавчих реформ, а також для вирішення практичних труднощів та питань, що викликають стурбованість, професійних груп та осіб, які працюють в цих структурах та бажають приймати рішення, використовуючи стандарти і експертизу Ради Європи. Заходи, передбачені Програмою, надають можливість порівняти місцеві методи та проблема та аналогічні в інших країнах та регіонах Європи, сприяючи, тим самим, здатності професіоналів знаходити краще рішення місцевим та регіональним проблемам та покращувати власну практику та законодавство.

(е) підстави, що визначають роль кожного з партнерів

Будучи партнерами, Європейська Комісія, Рада Європи та органи влади України роблять можливим доступ учасників, на яких розрахована програма, до знань про європейські стандарти та практику, яка може бути застосована для впровадження реформ в Україні. Це спільне партнерство робить виразним для всіх учасників та цільових груп взаємний зв'язок та взаємну залежність усіх питань, що стосуються демократичних реформ та інтеграції до ширшого європейського політичного, культурного та комерційного простору. Активна участь офіційних та неурядових партнерів в Україні є безумовною передумовою для успішної реалізації Програми.

1. 7 Детальний опис заходів

1. Посилення захисту прав людини та соціальних прав

1.1 Систематичне навчання суддів з питань Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ)

1.1.1. 1 робоча група (2 зустрічі, 3 дні, 12 учасників кожна) для підготовки учбових матеріалів українською мовою;
1.1.2. 2 навчальні семінари (2 дні, 50-70 учасників) для суддів (навчання тренерів);
1.1.3. 100 навчальних сесій (1 день, 50-70 учасників) для суддів з питань ЄКПЛ;
Неформальна Керівна група представників Міністерства юстиції, Верховного суду, Ради Європи та Міністерства закордонних справ буде створена для нагляду за цією частиною Спільної Програми.

1.1.b Систематичне навчання прокурорів з питань ЄКПЛ;

1.2. Навчання з питань свободи слова та інформації;

1. 2.1 2 національні конференції (1 день) для представників районних судів;
1.2.2. 6 семінарів (2 дні, 40 учасників кожний) для суддів в регіонах;

1.3. Навчання української міліції з питань європейських стандартів захисту прав людини

1. 3. 1 1 робоча група (2 засідання, 3 дні, 12 учасників кожна) для підготовки учбових матеріалів українською мовою;
1.3.2. 1 пілотна навчальна сесія для офіцерів міліції (2 дні, по 40 учасників);
1.3.3. 28 навчальних сесій ( 1 день, 30-40 учасників кожна) для офіцерів міліції з питань європейських стандартів захисту прав людини, які стосуються роботи міліції, в регіонах України;
Заходи з навчання міліції розпочнуться разом з Харківською юридичною академією внутрішніх справ.
Міністерство закордонних справ України надасть підтримку у координації майбутньої участі Харківської юридичної академії внутрішніх справ.

1.4. Сприяння Європейській соціальній хартії (ЄСХ);

1.4.1. Розповсюдження інформації через публікації та переклади;
1.4.2. 2 навчальні семінари (2 дні, 40 учасників кожний) з питань ЄСХ, гарантовані права та судова практика Європейського комітету з соціальних прав. Міністерство юстиції має бути включене до цього пункту;

1.5. Сприяння Рамковій конвенції про захист національних меншин (РКМН) та її ефективна імплементація;
Відповідальність за координацію з української сторони має бути розподілена між Міністерством юстиції та Державним комітетом у справах національностей та міграції;

1.5.1. 6 робочих зустрічей (2 дні, 12 учасників кожна) спрямованих на обговорення основних питань застосування РКМН та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, у тому числі і експертизу законодавства;
1.5.2. 6 навчальних семінарів (3 дні, 50 учасників) з питань стандартів РКМН;
1.5.3. Розповсюдження інформації через публікації та переклади;

1.6 Сприяння гендерній рівності та надання більшої значимості гендерному питанню в інституційній конструкції;

1.6.1 1 спільна робоча сесія (2 дні, 12 учасників) для підготовки законопроекту щодо рівних можливостей для подання до Верховної Ради;
1.6.2. 1 семінар (3 дні, 2 експерти, 50 учасників) з питань розробки національного механізму для створення рівних можливостей;
1.6.3. 1 навчальна сесія (3 дні, 50 учасників) для українських посадовців, які працюють в сфері забезпечення рівних можливостей;
1.6.4. 1 навчальний візит (7 днів. 2 учасники) для українських посадовців, які працюють в сфері забезпечення рівних можливостей;
1. 6. 5. 1 комісія (2 зустрічі, 3 дні, 12 учасників кожна) з питань розвитку національного плану дій;
Має бути створена робоча група для роботи із законопроекту, до складу якої увійдуть Міністерство юстиції, Державний комітет у справах сім'ї та молоді та представники Ради Європи.

2. Посилення принципу верховенства права та місцевої демократії

2.1. Зміцнення незалежності та дієвості судової системи

2.1.1. 1 спільна робоча група (6 зустрічей, 3 дні кожна) для забезпечення експертної підтримки реформи законодавчих рамок системи судочинства;
2.1.2. 1 семінар (3 дні, 50 учасників) для обговорення рекомендацій Спільної робочої групи;
2.1.3. 1 поїздка (3 дні, 3 експерти) для підготовки рекомендацій щодо розвитку навчальних структур для суддів;
2.1.4. 5 зустрічей (2 дні, 12 учасників кожна) для обговорення рекомендацій щодо розвитку навчальних структур для суддів;
2.1.5. 2 зустрічі (2 дні, 20 учасників кожна) для підтримки створення Спілки правників (Bar association);
2.1.6. 6 зустрічей (2 дні, 12 учасників кожна), присвячених поліпшенню ефективного функціонування судової системи;
2.1.7. 4 навчальні сесії (3 дні, 30 учасників) з питань поліпшення ефективного функціонування судової системи;
2.1.8. 1 семінар (3 дні, 50 учасників) з питань поліпшення ефективного функціонування судової системи;

2.2. Посилення діяльності в області кримінального права

2.2.1. 5 зустрічей (2 дні, 12 учасників) з питань імплементації правових кримінальних норм;
2.2.2. 2 навчальні сесії (3 дні, 30 учасників) з питань імплементації правових кримінальних норм;
"Експертна група" порівняє існуючий Кримінальний Кодекс з проектом Кримінального Кодексу;
2.2.3. 1 зустріч (2 дні, 20 учасників) з питань організації системи прокуратури;
2.2.4. 1 круглий стіл (1 день, 40 учасників) з питань організації системи прокуратури;
2.2.5. 4 зустрічі ( 2 дні, 12 учасників кожна) з питань організації та етики міліції;
2.2.6. 2 навчальні сесії ( 3 дні, 100 учасників) з питань організації та етики міліції;
2.2.7. 1 керівна група з питань в'язничної реформи ( 2 зустрічі, 2 дні, 12 учасників);
2.2.8. 5 зустрічей( 2 дні, 15 учасників кожна) з питань в'язничної реформи;

Міністерство юстиції має бути залучене до заходів, що містяться у пунктах 2.2.7. та 2.2.8.

2.2.9. 5 навчальних семінарів( 3 дні, 50 учасників кожний) з питань в'язничної реформи та навчання КЗК для працівників пенітенціарної сфери;

2.3. Боротьба з корупцією та організованою злочинністю

2.3.1. 6 робочих груп (2 дні, 20 учасників) для підтримки огляду законодавства та норм, необхідних для імплементації відповідних європейських конвенцій;
2.3.2. 5 круглих столів (1 день) для обговорення пропозицій щодо законодавства та норм;
2.3.3. 6 робочих груп (2 дні, 30 учасників) з питань аналізу навчальних потреб;
2.3.4. 2 пілотних навчальних курси (2 дні, 40 учасників в кожному) для випробовування пропозицій;
2.3.5. 6 навчальних візитів (7 днів) до країн Європейського Союзу для посадовців, які працюють над розробкою пропозицій.
З метою визначення провідних установ для різних пунктів цього підрозділу буде створена Керівна група. Група буде координуватись Міністерством закордонних справ.

2.4. Зміцнення місцевої демократії

2.4.1. 1 робоча група ( 2 зустрічі, 3 дні, 12 учасників) з питань інституційних рамок для місцевого уряду на центральному рівні;
2.4.2. 3 законодавчі експертизи щодо аналізу ситуації в 3 регіонах;
2.4.3. 3 конференції (3 дні, 100 учасників) з питань розвитку місцевої демократії;
2.4.4. 1 круглий стіл (1 день) для експертів з основних питань місцевого фінансування;
2.4.5. 1 семінар (3 дні, 40 учасників) з питань місцевого фінансування та внутрішньо-бюджетних відносин;
2.4.6. 3 місії експертів (3 дні, 2 експерти) для підготовки стратегічного плану та навчальних програм, спрямованих на зміцнення повноважень місцевих урядів;
2.4.7. Публікації та розповсюдження брошури з питань управління цільовими громадськими службами;
2.4.8. 3 навчальні семінари (3 дні, 50 учасників) для викладачів (тренерів) у трьох навчальних центрах.
Спільна робоча група має обов'язково визначити та здійснювати координацією роботи всіх учасників цих пунктів. Під час засідання робочої групи будуть обговорюватись додаткові пропозиції Фонду місцевого самоврядування.

3. Освіта для демократичного громадянства (ОДГ)

3.1.1. 2 семінари (3 дні, 3 експерти, 30-50 учасників) з питань розвитку національної політики стосовно освіти та меншин;
3.1.2. 3 семінари (3 дні, 3 експерти, 30-50 учасників) з питань розвитку нових навчальних матеріалів з історії та методології середньої школи;
3.1.3. 2 національні семінари (3 дні, 3 експерти, 30-50 учасників) з питань освіти для демократичного громадянства, розвитку політики та встановлення мережі (ОДГ)

Як українська сторона, так і Рада Європи домовляються, що семінари відбудуться скоріше в Україні, а не в Страсбурзі. Стосовно меншин, українці мають перевагу для проведення заходів в місцях, які зазначені в існуючих пілотних проектах.

(а) методи імплементації

Не залежно від того, що це є - експертні вивчення законодавства, робочі групи, семінари чи цільові навчальні візити, усі заходи пропонуються з тим, щоб звернутися до питань в регіонах, визначених Програмою, найбільш безпосереднім шляхом для досягнення максимального ефекту.

Рада Європи здійснює забезпечення експертами та документацією з метою представити стандарти та правові документи Організації а також здатність надавати підтримку креативним силам через сприяння ініціативам громадянського суспільства, що визначаються у співробітництві з неурядовим сектором.

а) Експертні дослідження законодавства розроблені на великій кількості інших, вже зроблених раніше аналізів, визначають, зокрема, слабкі місця в системі та областях, де потребується реформа. Експертні дослідження здійснюються на основі вивчення кожної окремої ситуації, головним чином, на запит Міністерств чи державних структур. Це довело свою результативність в процесі сприяння державам у визначенні питань, які постають перед ними в процесі підготовки нового законодавства і пов'язані з міжнародними зобов'язаннями.

b) Конференції використовуються для охоплення більшої кількості учасник, особливо на початкових етапах співробітництва в окремих областях, коли є важливим оголосити про широке коло питань та визначити головні сфери, де мають бути зосереджені зусилля.

с) Навчальні візити до Страсбургу дають змогу вибраним особам та невеликим групам покращити їхнє розуміння характеру та функціонування Європейського суду з прав людини та механізмів моніторингу і контролю Ради Європи. Такі візити є, зокрема, ефективними у заохоченні учасників визначити зв'язки між їхніми особистими зусиллями в процесі реформування та тими, що мають місце в інших сферах.

d) Навчальні візити до інших держав-членів Ради Європи забезпечують доповнення теорії досвідом з перших рук та допомагають особам досліджувати можливі зміни в їхніх власних процедурах та підходах.

е) Круглі столи та семінари для цільових груп дають змогу професійним групам та особам розглянути способи, завдяки яким їхня власна діяльність може бути реформована чи покращена. Ці заходи можуть також використовуватися для того, щоб розширити коло фахівців, що обговорюватимуть питання щодо процесів реформування.

f) Робочі групи дозволяють виконати окремі завдання у співробітництві з різними сторонами, зокрема, надати підтримку парламентським комітетам чи професійним групам у розробці окремих законів. Експерти надають свої знання у розпорядження практиків та науковців.

g) Технічна підтримка новим інститутам спрямована задовольнити потреби тих структур, які були засновані для дотримання прав людини, імплементації Європейської конвенції з прав людини чи для навчання спеціальних професійних груп, таких як суддівський корпус.

h) Поміщення експертів з інших держав-членів Ради Європи до місцевих інститутів полегшує ретельно спрямовану передачу досвіду та експертизу. Це якнайкраще підходить для обміну досвідом між структурами у пострадянських державах, де такі структури перебувають на різних етапах розвитку.

i) Бюро інформації Ради Європи в Києві забезпечує місцеве джерело матеріалів, пов'язаних з державами-членами Організації та повним спектром діяльності Ради Європи. Бюро, як центральна фокусна точка присутності Ради Європи в Україні, бере участь в імплементації програм.

j) Переклади роблять важливі тексти та інформацію доступною місцевими мовами та можуть бути використані як інструмент у навчальних заходах та семінарах.

k) Публікації та розповсюдження текстів гарантує те, що експертиза експертів Ради Європи та досвід, накопичений Радою Європи стає доступним для широкого загалу.

(b) підстави для запропонованої методології

Значний обсяг вмінь та досвіду пропонується інститутом європейських експертів (які обираються з-поміж 44 держав - членів Ради Європи). Всі практичні методи підпорядковані тому, щоб надати такі вміння та досвід безпосередньо в користування тих, хто працює на місцевому рівні. Найбільш важливим міркуванням, яке є визначальним в формулюванні методології РЄ, є те, щоб підтримувати постійний зв'язок між потребами того, хто використовує такі вміння та досвід, з одного боку, та можливостями РЄ надавати підтримку та експертну оцінку експертів РЄ, з іншого боку.

(с) процедура внутрішнього оцінювання в процесі імплементації

Проміжний або заключний звіт щодо кожного виду діяльності (зустріч або семінар), внутрішні доповіді про поїздки працівників Секретаріату, відгуки експертів та представників властей відповідних країн.

(d) рівень залучення та діяльність інших організацій в проекті

Більшість із заходів Програми здійснюються у партнерстві з місцевим партнером (державною чи урядовою структурою, тобто, відповідним міністерством, парламентом, судовою структурою і т. ін), професійною чи неурядовою організацією або ж іншою структурою. Всі заходи характеризуються природою, яка визначає членство в Раді Європи, що є основним питанням при здійсненні спільних зусиль для досягнення спільної мети.

(e) колектив, який пропонується для імплементації проекту

За кожним елементом (Програми) слідкує радник Програми Ради Європи. Експерти обираються з-поміж тих, хто має академічний досвід та є спеціалістом в своїй галузі в одній з 44 держав-членів Ради Європи.

(f) додаткові цінності, в тому числі новаторські підходи та/ або сприяння гендерній рівності та політиці рівних можливостей

Рада Європи напрацювала значну кількість правових здобутків (найбільш значимим серед яких є Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ) та інші відповідні правозахисні міжнародні документи), що є мірилом, за допомогою якого може бути зроблена оцінка демократичних процесів. Всі 44 держави-члени мають доступ до здійснення такої експертизи. Секретаріат Ради Європи працює на постійній основі з державами членами і постійно залучений як до визначення потреб, так і до надання ретельно визначеної підтримки у відповідь на потребу кожної конкретної держави-члена. Імпульс, який задає діяльність Ради Європи, в подальшому розвивається шляхом тісної взаємодії між РЄ та її державами-членами завдяки членству в Організації.

Гендерна рівність: підсумкова доповідь про діяльність Групи спеціалістів з гендерної рівноправності була схвалена в травні 1998 року: Гендерна рівність - концептуальні рамки, методологія та представлення кращих зразків (EG-SMS (98) 2). Комітет міністрів ухвалив 7 жовтня 1998 року Рекомендацію № R (98)14 про гендерну рівність, запрошуючи держави - члени Ради Європи поширити згадану вище доповідь та заохочуючи їх застосовувати її в якості інструмента для запровадження стратегії гендерної рівності в публічному та приватному секторах. Послання Комітету міністрів Керівному комітету Ради Європи з питань гендерної рівності, яке було ухвалене в квітні 1988 року (628 зустріч), вимагає від комітету зробити таку стратегію еталоном та запроваджувати її в програмах діяльності комітету.

Починаючи з 1998 року, коли розпочались відповідні зустрічі, Секретаріат повинен вказувати в листах-запрошеннях число учасників жіночої та чоловічої статі, які брали участь в засіданні останнього керівного комітету або комітету експертів, з тим, щоб заохотити держави-члени призначити експерта тієї статі, представників якої було менше.

Щодо самого Секретаріату, то перший План рівних можливостей для жінок та чоловіків був започаткований на період 1994-1996 року, після нього мав місце Стратегічний план рівних можливостей (1997-1999), а нова програма дій охоплює період з 2000 по 2005 роки.

(g) передбачений механізм зовнішнього оцінювання

Ця Програма буде оцінена відповідно до процедури, що визначається призначеними керівниками від Європейської Комісії та Ради Європи (Декларація про партнерство та співробітництво).

(h) коли пропозиція є продовженням фінансування вже існуючого проекту, як це буде відбиватись у результатах проекту

Запропонована Програма не передбачає продовження фінансування жодного із існуючих проектів. Однак вона спирається як на спільні заходи, які вже були здійснені до цього часу разом Радою Європи та Європейською Комісією, так і на заходи в рамках двостороннього співробітництва між Радою Європи та Україною.

1.9. Тривалість і план дій

Тривалість Програми 24 місяці

План дій

Елемент 1. Зміцнення захисту соціальних прав і прав людини

Елемент 2. Зміцнення верховенства права й місцевої демократії

Елемент 3. Освіта для демократичного громадянства (ОДГ): політика й практика

2. Очікувані результати

2.1 Очікуваний вплив на цільові групи

(а) як проект поліпшить становище цільових груп?

Програма спрямована на поліпшення знань про європейські стандарти й норми, заохочує формування технічних навичок і обізнаності щодо європейських інститутів і інструментів із захисту прав і сприяння демократичній стабільності. Визначальним мотивом усієї діяльності має стати діалог і вільний обмін інформацією про стандарти й кращу практику. Діяльність заохочуватиме обмін і діалог між професійними групами й висвітлюватиме загальні підвалини, на яких ґрунтуються багато питань і проблем. Програма передбачає, що кожна цільова група, урядова або неурядова, набуватиме досвіду й професіоналізму, а також зможе краще здійснювати свої відповідні завдання й повноваження в державі. Професійні групи здобудуть глибоке розуміння європейських стандартів і досвіду, потрібних для їхньої роботи. Це допоможе їм у зміцненні незалежності під час виконання їхніх завдань.

(b) як проект поліпшить управлінську й технічну компетенцію представників цільових груп або партнерів?

Програма спеціально спрямована на поліпшення професійних навичок і знань цільових груп у тому, що стосується демократичних принципів і практики, зокрема верховенства права й європейських стандартів прав людини, у т. ч. соціальних. Вона заохочуватиме також професійні групи й тих осіб, які приймають рішення, шукати розв'язання звичайних законодавчих і організаційних проблем відповідно до сучасної європейської практики. Проблеми управлінської і технічної компетенції спеціально подаються в контексті підтримки, що надається з метою розвитку таких інститутів, як наприклад, заклади фахової підготовки. Отже, є чітке завдання допомогти таким закладам визначити пріоритети й важливі проблеми, що стосуються їхньої діяльності, й належним чином організувати їхню роботу.

2.2. Публікації та інші види матеріалів

Елемент 1. Зміцнення захисту прав людини, в т. ч. соціальних

Систематична підготовка суддів з ЄКПЛ
- Довідкові засоби й навчальні матеріали укр. мовою для всіх учасників.

Тренінги зі свободи вираження поглядів і інформації
- Вибрані рішення ЄСПЛ для використання в якості педагогічних засобів.
- Переклад укр. мовою практичних матеріалів за справами, що підготовлені тренерами.

Підготовка працівників української міліції з європейських стандартів з прав людини
- Довідкові засоби й навчальні матеріали укр. мовою для всіх учасників.

Сприяння Європейській соціальній хартії (ЄСХ)
- Основні тексти ЄСХ українською мовою.
- Монографії ЄСХ.

Сприяння й ефективне впровадження РКНМ
- Переклад українською мовою й публікація підручника РЄ "Національний механізм сприяння рівноправності жінок і чоловіків і план дій".
- Публікація національного плану дій з рівноправності.
- Публікація укр. мовою керівних принципів рівноправності в конкретних сферах: секторі охорони здоров'я, на ринку праці, в державній бюджетній сфері.

Елемент 2. Зміцнення верховенства права й місцева демократія

- Експертні доповіді з рекомендаціями робочих груп у 7 сферах.
- Експертна доповідь з рекомендаціями про поліпшення фінансових відносин між регіональними й місцевими владами.
- Навчальні стратегії і програми, спрямовані на підвищення повноважень місцевих урядів.
- Брошура про управління цільовими громадськими службами.

Елемент 3. Освіта для демократичного громадянства (ОДГ): політика й практика

- Підсумкові доповіді і рекомендації з освіти й меншин (англ., рос., укр.).
- Підсумкові доповіді і рекомендації нових семінарів з викладання історії.
- Підсумкові доповіді семінарів з ОДГ.

2.3. Поширювальний ефект

Програма охоплює як законодавчий або структурний контексти завдань, так і реалії впровадження. Якщо ті, хто бере участь у Програмі є особами, які приймають рішення й здійснюють вплив у своїй відповідній сфері, кожний вид діяльності повинен давати поширювальний ефект. Якщо це стосується підтримки навчальних закладів, то цей поширювальний ефект стає частиною професійних практик, розкладів і навчальних програм, забезпечуючи те, що цим скористаються нові працівники, посадовці й суспільство в цілому. Одночасно це гарантує, що кожний учасник будь-якого виду діяльності хотів би й/або був спроможний застосовувати нові навички, набуті ним/нею, на робочому місці. Також передбачається, що зміни до законодавства, які пропонуються в письмових експертних дослідженнях, будуть запроваджені/ ухвалені.

2.4. Забезпечення

(а) фінансове забезпечення

Уся діяльність має виконуватися в рамках Програми. Там, наприклад, де ідеться про підготовку тренерів, навчальні заклади використовуватимуть набуті досвід і методики й впроваджуватимуть їх до своїх навчальних програм, одержуючи, таким чином фінансову підтримку для продовження роботи.

(b) інституційне забезпечення

Рада Європи, як міжурядова інституція, працює в державах-членах спільно з офіційними інститутами, нерідко також і з неурядовими організаціями. Метою всієї діяльності Ради Європи є заохочення сприйняття європейських стандартів і практики, які мають стати звичайною частиною праці службовців і офіційних структур, сприяючи навіть прогресивному реформуванню цих структур. Місцева "цінність" наслідків проекту полягає в тому, що службовці запроваджують до практики здобуті нові знання й навички, а також в посиленні ролі поінформованих неурядових організацій в суспільстві, які можуть вимагати від чиновництва надавати їм звіти щодо своєї діяльності.

(с) забезпечення на політичному рівні

Допомога Україні, запропонована в рамках цієї Програми, сформульована як безпосередня відповідь на обов'язки й зобов'язання, які Україна вже взяла на себе в контексті членства в Раді Європи. Держави-члени, які добровільно підписали після вступу (або зобов'язалися підписати й ратифікувати у визначений термін) цілу низку законодавчо обов'язкових документів, є об'єктом можливого моніторингу в рамках Комітету міністрів, Парламентської асамблеї і, нарешті, через рішення Європейського Суду з прав людини. Поєднання готовності проводити реформи, конкретної допомоги для досягнення реформ і впливу можливих санкцій у випадку, якщо зобов'язання не будуть дотримані, спричинять серйозну рекомендацію того, що покращення законодавства, деонтологічних кодексів і методик має відбутися.