Починаючи з 1949 року основними напрямками діяльності Ради Європи

є захист прав людини, верховенство права та плюралістична демократія. Діяльність організації у галузі боротьби з тероризмом, який становить загрозу її основоположним цінностям, спрямована на:

– зміцнення правової бази боротьби проти тероризму;

– захист основоположних цінностей;

– усунення причин тероризму.

Реформа, в основному, стосується трьох питань: запобігання порушенням на національному рівні та більш повне використання внутрішніх засобів правового захисту, збільшення ефективності роботи Суду, покращення і прискорення виконання рішень Суду.

Які основні шляхи виконання цих завдань були запропоновані?

Для більш ефективного виконання на національному рівні пропонується, щоб Комітет міністрів Ради Європи ухвалив три рекомендації: про навчання та вищу освіту, про перевірку відповідності законодавства та практики Європейській конвенції з прав людини та основних свобод, а також про більш повне використання можливостей внутрішніх засобів правового захисту.

З метою підвищення ефективності діяльності Страсбурзького суду Протокол №14 до Конвенції внесе такі принципові зміни:

• заяви, які є вочевидь неприйнятними до розгляду. У такому випадку, рішення щодо прийнятності, яке ухвалюються зараз комісією з трьох суддів, будуть ухвалюватися одним суддею, якому асистуватимуть доповідачі, що не є представниками суддівського корпусу. Метою є збільшення можливостей Суду щодо фільтрації заяв, іншими словами, його спроможності вилучати заяви, які є „безнадійними”;

•  cправи, що повторюються за суттю: якщо справа належить до серії справ, які є результатом однієї й тієї ж структурної проблеми на національному рівні, пропонується визнавати таку заяву прийнятною до розгляду та передавати до комісії з трьох суддів (замість палати у складі семи суддів) за спрощеною процедурою;

•  новий критерій прийнятності: з метою зробити процедуру Суду більш гнучкою, передбачений новий критерій прийнятності (крім вже існуючих критеріїв, таких, як використання всіх можливостей внутрішніх засобів правового захисту, термін у шість місяців). За цим критерієм, Суд може визнати неприйнятною заяву, якщо заявник не зазнав істотної шкоди в разі, коли вимога „дотримання прав людини” не потребує від Суду розглядати цю справу в повному обсязі та по суті. Однак задля тог, щоб забезпечити заявникові, щоб навіть незначні скарги не були залишені без судового розгляду, Суд буде не вправ відхиляти заяву на цій підставі, якщо подібного судового захисту не існує в державі заявника.

Для більш ефективного виконання рішень Суду

Згідно з протоколом, Комітет міністрів отримає повноваження передавати на розгляд Суду питання про невиконання державою рішення Суду, якщо таке рішення ухвалить більшість у дві третини представників. Комітет міністрів отримає також нове право звертатися до Суду за отриманням тлумачення щодо рішення, якщо це допоможе здійсненню контролю за виконанням рішення.

Інші положення

Ефективність Конвенції полягає не тільки в тому, які права та свободи вона гарантує, але і в тому механізмі захисту прав і свобод, який вона створила. Йдеться, зокрема, про Європейський суд з прав людини. Будучи наріжним каменем системи захисту свобод у Європі, Суд відкритий для більш ніж восьмисот мільйонів осіб, які мешкають у Європі, а його рішення є обов’язковими для кожної держави-сторони.

Питання боротьби з расизмом піднімаються у статті 14 Конвенції: „ Здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин”,

Зміст цієї статті був доповнений Протоколом № 12, який забороняє в цілому будь-яку форму дискримінації. Положення Конвенції стосовно заборони дискримінації (Стаття 14) обмежуються забороною дискримінації тільки по-відношенню до прав, визнаних у Конвенції. Новий Протокол, відкритий до підписання у Римі 4 листопада 2000 року, скасовує це обмеження та постановляє, що особа не повинна бути об’єктом будь-якої форми дискримінації з боку будь-якого органу державної влади та за будь-яких підстав.

Расова дискримінація є, таким чином, порушенням прав людини. Дотримання положень Конвенції є предметом правового контролю з боку Європейського суду з прав людини у більшості держав-сторін, крім того, Протокол може безпосередньо застосовуватися національними судами цих держав.

Підхід Ради Європи до боротьби проти расизму та дискримінації був значно розширений та поглиблений завдяки створенню Європейської комісії у боротьбі з расизмом та нетерпимістю.

У боротьбі проти расизму треба також враховувати виникнення нових технологій. Саме тому у листопаді 2002 року був ухвалений додатковий протокол про кіберзлочинність. Цей новий текст закликає держави заборонити розповсюдження матеріалів расистського та ксенофобного походження через інформаційні системи. Двома його основними завданнями є вдосконалення кримінального права та розвиток міжнародного співробітництва з метою більш успішної боротьби з расизмом та ксенофобією в Інтернеті.