Інформація для читача

В цьому Короткому путівнику Європейською конвенцією з прав людини автор намагався зробити стислий огляд:

• практики Європейської комісії та Європейського суду з прав людини при застосуванні Європейської конвенції з прав людини;

• процедур Європейської комісії та Європейського суду з прав людини, за якими розглядаються індивідуальні заяви, що подані згідно з Конвенцією; та

• ролі Комітету міністрів як органу контролю і ролі Генерального секретаря Ради Європи в імплементації положень Європейської конвенції з прав людини.

У самій назві визначається, що Путівник має бути коротким. У розділах, які присвячені гарантованим Конвенцією основним правам, зроблено посилання тільки на найважливіші та/або недавні рішення Комісії та Суду. В цих розділах не розглядаються багато цікавих, але менш важливих справ, а також не розглядаються справи, що були визнані неприйнятними, так само як і мотиви цієї неприйнятності, хоча подібний огляд матеріалів був би повчальним. Путівник охоплює справи Комісії та Суду, які були розглянуті до кінця 1997 року.

В розділах, де йдеться про процедуру розгляду справ, увагу зосереджено, головним чином, на заявах фізичних осіб, а не держав. Європейська конвенція з прав людини була доповнена в зв’язку із змінами, які були викликані Протоколом № 11 до Європейської конвенції з прав людини. За цим Протоколом встановлюється єдиний Європейський суд з прав людини, який з 1 листопада 1998 року замінив Європейську комісію з прав людини. В розділах Путівника, в яких йдеться про процедурні питання, посилання робиться на статті Європейської конвенції з прав людини, що вже доповнені Протоколом № 11.

Для стислості викладу використовуються скорочені назви «Конвенція», «Комісія» і «Суд» замість повних назв «Європейська конвенція з прав людини», «Європейська комісія з прав людини» та «Європейський суд з прав людини». Рішення Комісії та ухвали Суду позначаються тільки назвами та датами. В тих небагатьох випадках, коли в Путівнику робиться посилання на заяви, наводиться лише їхній номер.

Щоб полегшити сприйняття тексту, не зазначаються повні назви та деталі справ кожного разу, коли згадуються ці справи. При розгляді судових справ в Путівнику використовуються такі скорочення для позначення відповідних рішень та ухвал:

Заява № або заява:

посилання на рішення Європейської комісії з прав людини про прийнятність справи.

(Доп. Ком. від (дата)):

посилання на офіційну доповідь Європейської комісії з прав людини, в якій викладені конкретні обставини справи. За незначними винятками в Путівнику робиться посилання тільки на ті доповіді Комісії, в яких представлено заключний розгляд обставин справи.

(Дата):

посилання на рік винесення ухвали Європейським судом з прав людини.

На резолюції Комітету міністрів ніяких посилань не робиться.

Терміни «Висока Договірна Сторона», «Держава-учасниця», «Держава, яка є стороною» і «Держава» вживаються в Путівнику як синоніми з метою полегшити сприйняття матеріалу.

Оскільки тексти Конвенції англійською та французькою мовами вважаються автентичними, автор, яка під час написання Путівника користувалася англійським текстом, не зважала на мовні розбіжності.

Автор Короткого путівника Європейською конвенцією з прав людини свідомо обмежилась розглядом практики та процедур Європейської комісії та Європейського суду з прав людини. Через брак місця в Путівнику не розглядаються багато інших тем, які становлять інтерес для всіх, хто займається регіональним або міжнародним правом в області прав людини. Не згадуються, наприклад, Європейська соціальна хартія, яка передбачає захист економічних та соціальних прав в багатьох державах — членах Ради Європи, або Європейська конвенція про запобігання катуванню, так само як і два міжнародні правові документи регіонального рівня про права меншин. У Путівнику не розглядаються і різні ініціативи в області прав людини, які здійснюються політичними структурами Ради Європи та Організації з безпеки та співробітництва в Європі (людський вимір), не відображена роль Європейського Союзу в питаннях захисту окремих прав людини. Також не розглядається розгалужений механізм захисту прав людини Організації Об’єднаних Націй та її окремих структур.

Путівни не може замінювати безпосереднє звертання за консультацією до рішень конвенційних органів (див. Додаток 3, стор. 172).