(2 вересня 1949 року)
Уряди Королiвства Бельгiя, Королiвства Данiя, Iрландської Республiки, Iталiйської Республiки, Великого Герцогства Люксембург, Королiвства Грецiя, Королiвства Нiдерландiв, Королiвства Норвегiя, Турецької Республiки, Сполученого Королiвства Великобританiї та Пiвнiчної Iрландiї, Французької Республiки та Королiвства Швецiя, враховуючи, що вiдповiдно до пункту а статтi 40 свого Статуту, Рада Європи, представники членiв Ради та Секретарiат користуються на територiї членiв Ради привiлеями та iмунiтетами, якi необхiднi для виконання ними своїх службових обов'язкiв, беручи до уваги, що вiдповiдно до пункту b вищезгаданої статтi, члени Ради зобов'язались укласти угоду з метою виконання положень вищезазначеного пункту, враховуючи, що на виконання вищезгаданого пункту b Комiтет мiнiстрiв рекомендував урядам держав-членiв прийняти нижченаведенi положення, погодились про таке: ЧАСТИНА I Правосуб'єктнiсть. Правоздатнiсть Стаття 1 Рада Європи є юридичною особою. Вона правоздатна укладати договори, набувати нерухоме та рухоме майно, розпоряджатися ним та порушувати правовi процедури. У цих питаннях Генеральний секретар дiє вiд iменi Ради Європи. Стаття 2 Генеральний секретар постiйно спiвпрацює з компетентними органами держав-членiв з метою сприяння належному вiдправлeнню правосуддя, забезпечення виконання нормативних актiв про охорону громадського порядку та запобiгання будь-яким зловживанням, пов'язаним iз привiлеями, iмунiтетами, звiльненнями та пiльгами, викладеними у цiй Угодi. ЧАСТИНА II Майно, кошти та активи Стаття 3 Рада, її майно та активи, де б вони не знаходилися та хто б ними не розпоряджався, користуються iмунiтетом вiд будь-якої форми юридичного процесу крiм випадкiв, коли Комiтет мiнiстрiв ясно вiдмовляється вiд такого iмунiтету. При цьому, однак, нiяка вiдмова вiд iмунiтету не поширюється нi на якi заходи щодо звернення стягнення на майно або його арешту. Стаття 4 Будинки та примiщення Ради є недоторканими. Її майно та активи, де б вони не знаходилися та хто б ними не розпоряджався, користуються iмунiтетом вiд обшуку, реквизицiї, конфiскацiї, експропрiацiї або будь-якої iншої форми втручання шляхом здiйснення адмiнiстративних, судових або законодавчих заходiв. Стаття 5 Архiв Ради та загалом всi документи, що їй належать або знаходяться в її розпорядженнi, є недоторканими незалежно вiд їх мiсцезнаходження. Стаття 6 Без обмеження будь-яким фiнансовим контролем, правилами чи фiнансовими мораторiями: а) Рада може володiти будь-якою валютою i проводити операцiї по рахунках у будь-якiй валютi; b) Рада може безперешкодно переказувати свої кошти з однiєї країни в iншу або в межах будь-якої країни та конвертувати будь-яку валюту, якою вона володiє, у будь-яку iншу валюту; c) Рада Європи, здiйснюючи свої права вiдповiдно до пiдпунктiв a та b вище, придiляє належну увагу будь-яким поданням уряду будь-якої держави-члена i враховує такi подання, якщо, на її думку, це не зашкоджує iнтересам Ради. Стаття 7 Рада, її активи, доходи та iнше майно звiльняються вiд: а) усiх прямих податкiв; Рада не може, однак, вимагати звiльнення вiд зборiв, податкiв чи внескiв, якi сплачуються виключно за комунальнi послуги; b) усiх видiв мита, заборон i обмежень на ввiз i вивiз предметiв, необхiдних Радi для її офiцiйного користування; предмети, якi ввозяться на пiдставi таких пiльг, не можуть продаватися у країнi, в яку вони ввезенi, iнакше як на умовах, встановленних урядом цiєї країни; c) усiх видiв мита, заборон i обмежень на ввiз та вивiз її публiкацiй. ЧАСТИНА III Засоби зв'язку Стаття 8 Офiцiйнi засоби зв'язку Комiтету мiнiстрiв i Генерального секретаря користуються на територiї кожної держави-члена режимом не менш сприятливим, нiж режим, який надається цiєю державою-членом дипломатичним представництвам будь-якого iншого уряду. Офiцiйна кореспонденцiя та iншi офiцiйнi повiдомлення Комiтету мiнiстрiв i Секретарiату нiякiй цензурi не пiдлягають. ЧАСТИНА IV Представники держав-членiв в Комiтетi мiнiстрiв Стаття 9 Пiд час виконання своїх службових обов'язкiв i подорожування до мiсця засiдання та звiдти представники в Комiтетi мiнiстрiв користуються такими привiлеями та iмунiтетами: а) iмунiтетом вiд особистого арешту та затримання i вiд арешту їхнього особистого багажу, а також iмунiтетом вiд будь-якого юридичного процесу у зв'язку iз сказаним, написаним чи усiм здiйсненим ними у їхнiй офiцiйнiй якостi; b) недоторканiстю усiх паперiв i документiв; c) правом користуватися шифром i отримувати папери чи кореспонденцiю через кур'єрiв або в дипломатичних валiзах; d) звiльненням щодо них самих та їхнiх дружин вiд iмiграцiйних обмежень або реєстрацiї iноземцiв в державi, в якiй вони тимчасово знаходяться або через яку вони слiдують для виконання своїх службових обов'язкiв; e) такими ж пiльгами щодо обмежень на валюту чи її обмiн, якi надаються спiвробiтникам дипломатичних представництв вiдповiдного рангу; f) такими ж iмунiтетами та пiльгами щодо їхнього особистого багажу, якi надаються спiвробiтникам дипломатичних представництв вiдповiдного рангу. Стаття 10 Для забезпечення представникам в Комiтетi мiнiстрiв повної свободи слова та повної незалежностi у виконаннi ними їхнiх службових обов'язкiв iмунiтет вiд юридичного процесу у зв'язку iз сказаним, написаним чи усiм здiйсненим ними на виконання їхнiх службових обов'язкiв продовжує надаватися незважаючи на те, що вiдповiднi особи вже не виконують такi обов'язки. Стаття 11 Привiлеї та iмунiтети надаються представникам членiв Ради не для їхньої особистої користi, а з метою забезпечення їм незалежностi у виконаннi ними своїх службових обов'язкiв, пов'язаних iз Комiтетом мiнiстрiв. У зв'язку з цим член Ради не тiльки має право, але й зобов'язаний позбавити свого представника iмунiтету в усiх випадках, коли, на думку члена Ради, iмунiтет перешкоджає вiдправленню правосуддя i коли вiн може бути скасований без шкоди для цiлей, заради яких вiн був наданий. Стаття 12 а) Положення статей 9, 10 i 11 не застосовуються у вiдносинах мiж представником i властями держави, громадянином якої вiн є або представником якої вiн є чи був. b) У статтях 9, 10, 11 i 12 а вище слово "представники" включає всiх представникiв, їхнiх заступникiв, радникiв, технiчних експертiв i секретарiв делегацiй. ЧАСТИНА V Представники в Консультативнiй aсамблеї Стаття 13 Вiльне подорожування представникiв в Консультативнiй асаблеї та їхнiх заступникiв до мiсця засiдання Асамблеї та звiдти не пiдлягає нiяким адмiнiстративним чи iншим обмеженням. Представникам та їхнiм заступникам у питаннях митного та валютного контролю надаються: а) їхнiм власним урядом, такi ж пiльги, якi надаються високим посадовим особам, що вiдбувають за кордон у тимчасове службове вiдрядження; b) урядами iнших членiв Ради, такi ж пiльги, якi надаються представникам iноземних урядiв пiд час їхнiх тимчасових службових вiдряджень. Стаття 14 Представники в Консультативнiй асамблеї та їхнi заступники користуються iмунiтетом вiд будь-яких офiцiйних допитiв, арешту та будь-яких правових процедур у зв'язку iз сказаним ними чи їхнiм голосуванням на виконання їхнiх службових обов'язкiв. Стаття 15 Пiд час сесiй Консультативної асамблеї представники в Асамблеї та їхнi заступники, незалежно вiд того, чи є вони членами парламенту чи нi, користуються: а) на їхнiй нацiональнiй територiї, iмунiтетами, якi надаються в їхнiх країнах членам парламенту; b) на територiї всiх iнших держав-членiв, iмунiтетом вiд арешту та кримiнального переслiдування. Цими iмунiтетами вони також користуються пiд час подорожування до мiсця засiдання Консультативної асамблеї та звiдти. Такi iмунiтети, однак, не застосовуються у випадках, коли представники та їхнi заступники вчиняють злочин, замах на злочин або вже вчинили злочин та у випадках, коли Асамблея позбавили їх цих iмунiтетiв. ЧАСТИНА VI Посадовi особи Ради Стаття 16 Крiм iмунiтетiв i привiлеїв, визначених у статтi 18 нижче, Генеральний секретар, заступник Генерального секретаря, їхнi дружини та малолiтнi дiти користуються привiлеями та iмунiтетами, звiльненнями та пiльгами, якi надаються дипломатичним представникам вiдповiдно до мiжнародного права. Стаття 17 Генеральний секретар визначає категорiї посадових осiб, до яких застосовуються положення статтi 18 нижче. Вiн повiдомляє розподiл по категорiям урядам всiх держав-членiв. Прiзвища посадових осiб, включених в цi категорiї, перiодично доводяться до вiдома вищезгаданих урядiв. Стаття 18 Посадовi особи Ради Європи: а) користуються iмунiтетом вiд юридичного процесу у зв'язку iз сказаним, написаним чи усiм здiйсненим ними у їхнiй офiцiйнiй якостi та в межах їхнiх повноважень; b) звiльняються вiд оподаткування окладiв та винагород, сплачуваних їм Радою Європи; c) звiльняються разом з їхнiми дружинами та родичами, що знаходяться на їхньому утриманнi, вiд iммiграцiйних обмежень та реєстрацiї iноземцiв; d) користуються такими ж привiлеями щодо обмiну валюти, якi надаються посадовим особам вiдповiдного рангу, що входять до складу дипломатичних представництв, акредитованих при вiдповiдному урядi; e) користуються разом з їхнiми дружинами та родичами, що знаходяться на їхньому утриманнi, такими ж репатрiацiйними пiльгами, якими користуються дипломатичнi представники пiд час мiжнародних криз; f) мають право ввезти без мита їхнi меблi та майно при первинному зайняттi посади у вiдповiднiй країнi та вивезти цi меблi та майно без мита до країни свого проживання. Стаття 19 Привiлеї та iмунiтети надаються посадовим особам в iнтересах Ради Європи, а не для їхньої особистої користi. Генеральний секретар не тiльки має право, але й зобов'язаний позбавити будь-яку посадову особу iмунiтету в усiх випадках, коли, на його думку, iмунiтет перешкоджає вiдправленню правосуддя i коли вiн може бути скасований без шкоди для iнтересiв Ради Європи. Стосовно Генерального секретаря та заступника Генерального секретаря iмунiтет має право скасовувати Комiтет мiнiстрiв. ЧАСТИНА VII Додатковi угоди Стаття 20 Рада може укладати з будь-якою державою-членом або будь-якими державами-членами додатковi угоди, якi змiнюють у тому що стосується такої держави-члена або таких держав-членiв положення цiєї Генеральної угоди. ЧАСТИНА VIII Cпори Стаття 21 Будь-який спiр мiж Радою та приватними особами стосовно отриманих поставок, наданих послуг або придбаного вiд iменi Ради нерухомого майна пiдлягає розгляду в арбiтражi, порядок проведення якого визначається в адмiнiстративному розпорядженнi, що Генеральний секретар видає за згодою Комiтету мiнiстрiв. ЧАСТИНА IХ Заключнi положення Стаття 22 Ця Угода пiдлягає ратифiкацiї. Ратифiкацiйнi грамоти здаються на зберiгання Генеральному секретарю. Угода набуває чинностi, як тiлькi сiм держав, що її пiдписали, здадуть на зберiгання свої ратифiкацiйнi грамоти. Однак до набуття чинностi цiєю Угодою вiдповiдно до положень попереднього пункту держави, що пiдписали цю Угоду, погоджуються з метою запобiгання будь-яким зволiканням в ефективному функцiонуваннi Ради застосовувати Угоду тимчасово вiд дати пiдписання, якщо це дозволяють їхнi вiдповiднi конституцiйнi системи. На посвiдчення чого нижчепiдписанi належним чином на те уповноваженi представники пiдписали цю Генеральну угоду. Вчинено у Парижi 2 дня вересня мiсяця 1949 року англiйською i французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примiрнику, який зберiгатиметься в архiвi Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвiдченi копiї цiєї Угоди кожнiй державi, що її пiдписала. |