Рада Європи

Постійна конференція
місцевих і регіональних влад Європи

24 сесія (7-9 березня 1989 року)

Резолюція 201 (1989)

Про конференцію "Культура і регіони -
культурна діяльність у регіональному контексті"

Постійна конференція,

1. Згадуючи успіх конференції "Місто і культура", організованої Конгресом місцевих і регіональних влад Європи (КМРВЄ) спільно з Радою з культурного співробітництва (РКС) в Бремені (травень 1983 року) в рамках Проекту РКС № 5;

2. Беручи до уваги підсумки конференції "Культура і регіони - культурна діяльність у регіональному контексті", яка була організована КМРВЄ спільно з РКС за ініціативою регіону Тоскана у Флоренції 14-16 травня 1987 року;

3. Вважаючи, що культурна діяльність у регіоні грунтується, в першу чергу, на динамізмі міст і муніципалітетів та на їхній участі в численних культурних ініціативах або обмінах і що така діяльність є невід'ємною частиною економічного та соціального розвитку на місцевому і регіональному рівнях;

4. Проаналізувавши доповідь, підготовлену п. Буччі, доповідачем Комітету з питань культури і соціальних справ;

5. Враховуючи результати роботи РКС в рамках Проекту № 10 (зокрема проведення конференції у Флоренції), які виявились дуже важливими з двох точок зору: демонстрації ролі культурних заходів та творчої діяльності стосовно рівня місцевого і регіонального розвитку, а також необхідності більшої солідарності та справедливішого розподілу ресурсів між містами, передмістями та сільськими районами;

6. Підкресливши непересічне значення Проекту № 10 і велику користь, яку він дасть, якщо ще більше органів регіональної та місцевої влад скористаються рішеннями конференції у Флоренції та акціями, здійсненими в рамках Проекту № 10;

7. Висловлюючи вдоволення ефективною співпрацею з РКС, яка розвивається дуже успішно, починаючи з конференцій у Бремені та Флоренції;

8. Зацікавлена в тому, щоб посилити участь регіональних та місцевих влад у співпраці в галузі культури, що її здійснює Рада з культурного співробітництва;

9. Закликає європейські регіональні та місцеві влади засновувати свою діяльність у галузі культури на висновках Флорентійської декларації, що додається, зокрема на пунктах 5, 6, 7, 8, 9 i 10;

10. Закликає, в першу чергу, органи регіональної та місцевої влади виступити ініціаторами міжрегіонального співробітництва як на національному, так і на європейському та транскордонному рівнях, навіть за межами європейських країн -- членів Ради Європи, а також поступально працювати з метою сприяння європейській культурній ідентичності на всьому континенті;

11. Закликає Комітет міністрів підтримати наведені пропозиції і рекомендації та передати їх до РКС, а в тому, що стосується пункту 11.2, - також і до Постійного комітету з питань комплексного збереження історичної спадщини з пропозицією вивчити їх спільно з КМРВЄ:

11.1. Шукати в рамках Ради Європи шляхи заснування фонду підтримки європейського міжрегіонального культурного співробітництва. Діяльність фонду спрямовуватиметься, в першу чергу, на надання допомоги регіональним і місцевим органам влади, які стикаються з надзвичайними економічними труднощами, або які знаходяться на периферії і позбавлені можливості розвивати співробітництво з іншими європейськими владами. З метою наповнення фонду необхідно розглянути кілька пропозицій, в т. ч.:

- організацію європейського футбольного лото (звільненого від оподаткування) на основі підсумків матчів Європейського футбольного кубка або альтернативної європейської лотереї; прибутки від них підуть на культурну діяльність;
- дарунки від фондів і приватних осіб;
- добровільні внески з боку державних, місцевих і регіональних органів влади, а також з інших джерел, наприклад, процент від вартості відвідування деяких великих музеїв і європейських експозицій або прибутки від продажу видань, платівок, європейських календарів, випусків спеціальних марок та ін.;

11.2. Проаналізувати фіскальні та фінансові заходи, спрямовані на розвиток спонсорства на європейському рівні, з метою надання фінансової допомоги установам культури та зміцнення матеріально-технічної бази культури в містах, муніципалітетах і регіонах Європи; підтримувати культурні ініціативи, спрямовані на розвиток творчої діяльності та збереження культурної спадщини;

11.3. У співпраці з КМРВЄ та РКС (Проект № 10) заснувати комплексну мережу:

- провідників політики в галузі культури на різних рівнях (регіональному, обласному, міському, сільрад та ін.);
- великих регіональних центрів культурної діяльності;
- центрів підготовки працівників культури на територіальному рівні;
- центрів інформації та документації, діяльність яких сприятиме обміну досвідом, популяризації найбільш новаторських культурних і художніх заходів, а також подальшому навчанню працівників культури;

11.4. Започаткувати проведення регулярних аналізів територіальної політики в галузі культури в Європі на підставі достатньо представницького відбору даних про різні європейські регіональні культури; це положення виходить з підпункту 3 пункту 11 і сприяє поширенню інновацій місцевої політики в галузі культури та створенню Європейського спостережного комітету з питань культурної політики і практики, організувати який було запропоновано під час конференції у Флоренції;

11.5. Підтримати впровадження важливих пропозицій, висунутих на Семінарі з підготовки територіальних працівників культури, що відбувся у Барселоні 24-26 листопада 1988 року в рамках Проекту № 10 і отримав повну підтримку КМРВЄ, зокрема у питаннях, що стосуються:
11.5.1. створення літніх шкіл для територіальних працівників культури;
11.5.2. впровадження європейської програми стажування, за підсумками якої територіальним працівникам культури видаватиметься сертифікат Ради Європи;
11.5.3. розвитку нових форм співробітництва між європейськими, національними та регіональними вищими навчальними закладами з метою покращення підготовки територіальних працівників культури всіх рівнів;

11.6. Забезпечити бюджетні та адміністративні умови для підготовки зведеного звіту за підсумками двох проектів РКС стосовно діяльності в галузі культури в містах (Проект № 5) і діяльності в галузі культури в регіонах (Проект № 10) та за результатами двох конференцій, які були організовані спільно РКС і КМРВЄ в Бремені ("Місто і культура") та Флоренції ("Культура і регіони"). Особливу увагу при цьому слід звернути на:
11.6.1. створення:

- міжрегіональних культурних мереж;
- внутрішньорегіональних культурних мереж;
- нової стратегії територіального перерозподілу культурної діяльності, тісно пов'язаного з регіональним і місцевим економічним розвитком;

11.6.2. можливості для Ради з культурного співробітництва спільно з КМРВЄ визначити рамки європейського співробітництва для провідників політики в галузі культури всіх рівнів;

12. Зобов'язує Комітет з питань культури і соціальних справ постійно контролювати виконання пропозицій, що містяться в пункті 11, і з цією метою вжити всіх відповідних заходів та встановити необхідні контакти.

Додаток

Флорентійська декларація
Одностайно схвалена 16 травня 1987 року

Учасники конференції "Культура і регіони", Флоренція (Італія), 14-16 травня 1987 року

1. Висловлюють подяку:

а. владам Тосканського регіону за люб'язне запрошення і теплу гостинність;
b. Раді Європи, яка виступила ініціатором конференції, організованої Радою з культурного співробітництва (РКС) спільно з Постійною конференцією місцевих і регіональних влад Європи (КМРВЄ);

2. Пам'ятаючи про Бременську декларацію "Місто і культура";

3. З великим інтересом проаналізувавши підсумки експериментального етапу Проекту РКС № 10 "Культура і регіони";

4. Ретельно проштудіювавши всі доповіді, що були представлені на конференції, та взявши участь у роботі шести робочих секцій;

5. Констатують, що:

а. європейські регіони, що відзначаються своєю самобутністю і досвідом, дають у процесі розбудови Європи нові відповіді на вимоги розвитку, що грунтуються на зростаючій гармонії між рівнем життя, кращим використанням регіональних ресурсів, творчістю і економічною діяльністю;
b. культурна демократія, без сумніву, міцно увійшла в життя, але все ще залишається проблематичною внаслідок нерівностей та виключень, що загострюються з причини економічних труднощів та суперництва, які посилюють егоїзм і антагонізм;
с. хоча децентралізація надзвичайно необхідна як така, вона не є автоматичною гарантією поступу до демократії, якщо мається на меті лише передача влади від одного до іншого. Тільки диверсифікація центрів влади та методів їх функціонування можуть зробити бажану демократію реальністю;

6. Упевнені в тому, що:

а. в цьому зв'язку регіон повинен мати змогу стати місцем справжньої солідарності, проведення експериментів, інновацій, обмінів і починань;
b. з цієї точки зору, культура є привілейованою складовою загального регіонального розвитку, якому сприятимуть ініціативи окремих осіб, співпраця культурних, соціальних і економічних учасників, а також імпульси з боку органів державної влади, зокрема регіонального рівня;

7. Вважаючи, що стосовно регіональної специфіки здійснення культурної політики:

а. дуже суттєвою є відповідальність регіонів у галузі культури для забезпечення повноти і спільності дій з урядом, територіальними громадами та іншими органами влади проміжної ланки;
b. регіональна політика в галузі культури, що провадиться в демократичному дусі, має сприяти, зокрема:

- забезпеченню більшої солідарності в регіоні шляхом освоєння культурної території та планування культурних заходів;
- підтриманню мережі творчих працівників, поширенню культури та підготовці кадрів для галузі культури;
- створенню імпульсів для співпраці між учасниками культурного процесу і територіальними органами влади;
- кращому використанню всіх видів регіональної культурної спадщини, зокрема шляхом розвитку туризму, а також за умови поваги до національної самобутності та життя місцевих громад;
- створенню можливостей для реалізації великих культурних проектів, орієнтованих на Європу;
- формуванню широкого художнього і культурного підходу шляхом проведення масових заходів і регіональних виставок;
- розширенню культурного простору через наукові й технічні культурні проекти та в рамках інформаційних і таких, що розширюють світогляд, кампаній, спрямованих на досягнення цієї мети;
- регіональним медіа та залучати їх до участі у спробах запровадження нових форм діяльності;
- створенню мережі співпраці між регіонами і органами місцевої влади в різних країнах;

с. завдання регіонів - або їх ініціативи в галузі освіти та підготовки кадрів - становлять невід'ємну частину їхніх культурних зобов'язань і не можуть обмежуватись тільки мистецтвом;
d. для здійснення культурної місії регіони повинні мати у своєму розпорядженні кошти, персонал і відповідні технічні засоби, необхідні для вироблення, проведення і оцінки діяльності та політики;

8. Вважаючи, що стосовно участі місцевих представників у регіональному культурному розвитку:

а. ця участь є одночасно інструментом політики, призначеним для досягнення культурної демократії, та одним із завдань цієї політики. Дійсно, мова йде про те, щоб запропонувати кожній особі розвиток і повну реалізацію її творчих здібностей, можливість виражати свої погляди і спілкуватись з огляду на підвищення рівня культури в усіх сферах життя суспільства;
b. регіон є найкращим місцем для подолання бар'єрів між культурним і економічним аспектами розвитку. Відповідно співпрацю культурних і економічних сторін необхідно постійно підтримувати;
c. громадські організації є важливим аспектом і необхідною передумовою загального розвитку, притаманного культурній демократії. З цієї точки зору регіональний рівень є найкращим для розвитку мережі інтерактивного співробітництва, яке необхідне неурядовим установам для більш ефективного розв'язання проблем, що постають перед ними. Необхідно також, щоб регіональні органи влади продовжували активно і в дусі плюралізму та сприйняття різноманітності надавати допомогу профспілковим і робітничим організаціям (як це робилось протягом тривалого часу в деяких регіонах), уникаючи при цьому руйнівних наслідків надмірної політизації культурного життя;
d. культурний розвиток має спиратися на позитивну культурну ідентичність, для якої цей регіон є найкращим середовищем. І хоча бажано уникати застарілих підходів, які можуть стати перешкодою на шляху змін та інновацій, треба також враховувати силу й життєздатність, що їх колективна ініціатива черпає зі свідомості культурної ідентичності, підкріплюючи це проектом регіонального розвитку. З цієї точки зору регіон має особливо дбати про збереження народних традицій, які досить часто є тією пам'яттю, якою живиться колективна свідомість;
е. такий культурний розвиток має збагачуватись за рахунок внесків культур іммігрантських громад Європи. Зрозуміло, що це стосується мігрантів європейського походження, хоча не виключений і вплив позаєвропейських громад. Багата спадщина Європи грунтується на спільності народів, і саме це є поштовхом до її майбутнього розвитку;

9. Переконані, з огляду на шляхи і засоби взаємодії між культурою і розвитком в регіонах, в тому, що:

а. взаємодія між економічними та культурними чинниками має будуватись і розвиватись на основі регіональної діяльності і що це сприятиме кращій оцінці економічних змін у культурній діяльності та показників якості процесу розвитку;
b. культура -- це інвестиція в збалансований і спільний регіональний розвиток, що базується, крім іншого, на творчості, інноваціях та використанні людських ресурсів; визнаючи необхідну взаємозалежність культури, освіти, підготовки кадрів і соціальної роботи, підтримуючи загальні та міжкультурні програми діяльності в міських і неблагополучних сільських районах, регіони можуть допомогти у справі зменшення різниці;
с. європейська інтеграція є настільки ж культурною, наскільки економічною й політичною. Міжрегіональне співробітництво є ідеальним засобом втілення в життя програм розвитку, що об'єднують економічні та культурні чинники. Ці програми дають змогу вживати більше адекватних заходів у відповідь на потреби людей та конкретні соціально-економічні особливості регіонів, а також використовувати переваги зовнішніх економічних систем, що несуть у собі європейські виміри. З цією метою можна розвивати:

- обмін досвідом та спільне обговорення ключових питань культурної діяльності;
- співробітництво шляхом здійснення культурних проектів, що враховують конкретні особливості та спільне культурне надбання;
- допомогу європейській мережі культурних пам'яток і міст регіонального значення, а також культурних маршрутів;

d. регіони мають посісти своє місце та сприяти розвиткові науково-технічної політики, що провадиться в Європі, зокрема шляхом:

- відкриття доступу для населення до знань та досягнень науки;
- відкриття доступу для підприємств до сучасних технологій;
- міжрегіонального наукового співробітництва;
- сприяння науковій і технічній підготовці кадрів шляхом шкільної та позашкільної освіти.

З цієї точки зору постійна підготовка і перепідготовка кадрів у всіх її формах стає суттєвим важелем європейської регіональної політики. Особливу увагу при цьому варто приділяти розвиткові мережі телекомунікацій у найбільш відсталих регіонах. Це дасть змогу сприяти доступові до технологічних досягнень і зменшить різницю, що виникає внаслідок концентрації інвестицій, призначених для науково-дослідницьких та пошукових робіт, а також досягнень науки;

10. Зважаючи на місце комунікації в регіональному розвитку:

а. констатувати, що мережі аудіовізуальних засобів інформації та програми є найгострішими проблемами для регіонів, деякі з яких останнім часом запровадили важливі ініціативи;
b. підкреслити необхідність передбачати на регіональному рівні механізми створення і поширення регіональних культурних заходів усіма відповідними засобами: особливу увагу при цьому слід звернути на підготовку передбачених цим проектом операторів;
с. наголосити на тому, що сприяння місцевим і регіональним програмам і аудіовізуальній діяльності необхідно підтримувати спільним виробництвом і обміном продукцією в Європі;

11. Зважаючи на культурну роль регіональних мов і мов меншин:

а. визнати, що регіональні мови та мови меншин є важливим культурним надбанням, захист і розвиток якого потребує термінових заходів як практичного, так і законодавчого характеру;
b. вважати, що увага з боку європейських влад до проблеми визнання ідентичності мовних меншин жодною мірою не перешкоджає єднанню держав або зв'язкам між ними в об'єднаній Європі та є основним свідченням дотримання прав людини і поваги до культурного розмаїття, якими характеризується європейське суспільство;
с. цілковито підтримувати роботу щодо розробки Європейської хартії регіональних мов і мов меншин, яка визначить як загальні принципи, так і конкретні умови підтримки і відродження цих мов і, відповідно, місцевих і регіональних культур, які вони репрезентують;

12. З огляду на економіку і фінансування культури та регіонів:

а. включення культурної політики до регіональних програм розвитку на європейському рівні потребує визначення відповідних фінансових інструментів, які б уможливлювали здійснення регіональних проектів, що становлять інтерес для Європи та сприяють співробітництву між регіонами різних країн. Для досягнення цієї мети існує два можливих пріоритетних шляхи:

- враховувати культурні проекти при розподілі грантів, які надають існуючі європейські фонди;
- створити європейський регіональний фонд культурного розвитку, фінансування якого здійснювали б фінансові інституції під гарантію держав, а керували -- європейські інституції, консультуючись із регіонами. Фонд має надавати перевагу проектам, що стосуються регіонів, які зазнають найбільших економічних труднощів у сучасній Європі;

 b. у контексті взаємостосунків між економікою і культурою дуже важливим є те, що регіони зобов'язані співпрацювати зі своїми економічними агентами, а саме:

- сприяти проектам, які можуть одержати підтримку приватного сектора;
- забезпечити культурних агентів якісними стандартами та договірними рамками, а також технічними й фінансовими засобами, необхідними для співробітництва з економічними агентами;
- мобілізувати ресурси, необхідні для підтримання в Європі історичної та сучасної регіональної спадщини;

13. Загалом, з огляду на регіони та європейське культурне співробітництво:

а. передбачити можливість вивчення питання про створення структури, яка б координувала і сприяла конкретним проектам з міжрегіонального культурного співробітництва та ініціативам, яких треба вжити для активізації обмінів і навчання в Європі регіональних і місцевих службовців, відповідальних за діяльність у галузі культури. Ця структура могла б також виконувати функції Європейського спостережного комітету з питань культурної політики і практики. Таким чином, створюється важливий інструмент випрацювання політики транснаціонального культурного співробітництва між регіонами. Для цього запропонувати Раді з культурного співробітництва і Конгресу місцевих і регіональних влад Європи створити групу для підготовки конкретних пропозицій після проведення консультацій з асоціаціями, що представляють європейські регіони;
b. вважати, що європейські регіони також мають шляхом підтримки невеличких проектів сприяти співробітництву і обмінам з країнами, що розвиваються, зокрема в рамках Європейської громадської кампанії щодо взаємозалежності й солідарності Північ-Південь. Такий початок підкреслить необхідність підвищення рівня обізнаності європейських громадян і заохочуватиме культурних і економічних агентів до співпраці;
с. закликати Раду з культурного співробітництва і Конгрес місцевих і регіональних влад Європи негайно розпочати спільне вивчення порядку і умов заснування Європейського регіонального фонду культурного розвитку, про який йшлося вище;
d. бажано, щоб початкова фаза проекту "Культура і регіони" здійснювалась з огляду на пропозиції, що містяться в цій Декларації, та в тісному співробітництві з регіонами.