Конгрес, пам'ятаючи пропозицію Палати регіонів,

1) вважаючи, що:

а) сьогодні міжнародне співробітництво на регіональному рівні потужно розвивається по всій Європі, оскільки воно:

і) є винятково ефективним напрямком європейської інтеграції та єднання народів;

іі) також є важливим чинником економічного розвитку;

b) регіони Європи не завжди мають однакові конституційні, адміністративні й матеріальні можливості для ефективної участі в міжурядовому співробітництві;

c) деякі перешкоди та сприятливі для міжнародного співробітництва регіонів обставини залежать від рішень держав-членів,

2) рекомендує державам-членам:

a) створити сприятливий клімат та умови для ефективного розвитку міжнародного співробітництва регіонів;

b) усунути юридичні й адміністративні перешкоди, що гальмують або перешко-джають міжнародному співробітництву регіонів, та передбачити створення відповідних правових рамок або статутів для територій, зокрема транскордонних регіонів, із добре розвинутими мережами співробітництва;

c) працювати над ухваленням у найкоротші строки Хартії регіонального самоврядування, оскільки створення і зміцнення регіональних структур є головною умовою розвитку міжнародного співробітництва регіонів;

d) ратифікувати Європейську рамкову конвенцію про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або властями і два додаткових протоколи до неї, якщо вони [держави-члени] ще не зробили цього, і за потреби укласти двосторонні угоди для полегшення впровадження в життя цієї конвенції;

е) посилити позиції регіонів у дво- або тристоронніх міжурядових комісіях, які відповідають за територіальне планування чи регіональну політику на прикордонних територіях держав-членів;

f) європейським установам, зокрема установам Європейського Союзу, сприяти й підтримувати міжрегіональне співробітництво і забезпечити належне врахування його результатів під час формування та реалізації європейських політик;

g) активно залучати регіони до впровадження в життя програм Європейського Союзу з міжурядового й міжрегіонального співробітництва, полегшити міжурядові контакти з метою створення нових проектів співробітництва;

h) виділяти найнеблагополучнішим регіонам потрібні фінансові ресурси для ефективної участі в процесі міжрегіонального співробітництва, зокрема в програмах Європейського Союзу з міжрегіонального співробітництва, які потребують спільного фінансування з боку регіонів;

i) заохочувати регіони до міжрегіонального партнерства, зокрема з новими державами-членами Ради Європи з Центральної і Східної Європи;

j) заохочувати партнерські стосунки і створення міжрегіональних мереж у Південно-Східній Європі як внеску до політичної й демократичної стабільності регіону;

k) підтримувати регіони в їхніх зусиллях у справі обміну досвідом з питань перебудови економічної й комерційної структур з метою підвищення конкурентоспроможності регіонів на європейському й світовому ринках, зокрема сприяючи мобільності робочої сили, високим технологіям та спеціалізованій освіті молоді;

l) спонукати регіони до об’єднання зусиль, зокрема для обмінів молоддю, науковцями й службовцями регіональних урядів та для рухливості [цих груп населення], що сприятиме соціальній і культурній відкритості, потрібній для співпраці та інтеграції в Європі;

m) ввести представників регіонів до складу національних делегацій у міжурядових керівних комітетах Ради Європи, відповідно до їхніх повноважень;

3) рекомендує Комітетові міністрів Ради Європи:

а) визнати важливість співробітництва регіонів Європи для демократичної й політичної стабільності держав-членів, їхнього економічного, екологічного, культурного та соціального розвитку і ввести поняття "регіональний вимір" у міжурядову діяльність Ради Європи, зокрема в галузях соціальної єдності, довкілля, культури та освіти, з метою врахування досвіду регіонів, що працюють на найближчому до громадян рівні;

b) у своїх програмах спеціальної допомоги новим державам-членам Ради Європи відвести належне місце Конгресу місцевих і регіональних влад Європи, який у межах своєї компетенції має зробити свій внесок у демократичну стабільність цих країн, допомагаючи їм створювати демократичні структури на місцевому й регіональному рівнях.