Конгрес,

1) беручи до уваги доповідь п. Бернарда Сюо (Франція) "Неурядові організації (НУО) і місцева та регіональна демократії", представлену після конференції на цю тему в Європейському молодіжному центрі (м. Будапешт) 28 лютого — 1 березня 2003 року, що була організована Конгресом місцевих і регіональних влад Європи (КМРВЄ), Комітетом у зв'язках з НУО, які мають консультативний статус при Раді Європи, підрозділом Генерального директорату з політичних питань та Європейським молодіжним центром у Будапешті за підтримки Спільного проекту 1 щодо демократичних інституцій у дії,

2) повністю ознайомившись з Підсумковою декларацією (так званою Будапештською декларацією), ухваленою наприкінці конференції, зокрема з 15 — 21 пунктами, на яких ця Рекомендація багато в чому ґрунтується,

3) згадуючи, що протягом років він активно шукав способів сприяння участі громадян у громадському житті на місцевому й регіональному рівнях, зокрема через:

а) Висновок (CG/BUR (10) 62) КМРВЄ про попередні проекти резолюцій Комітету міністрів про партнерство між Радою Європи й національними НУО і статус учасника міжнародних НУО в Раді Європи;

b) хартію "Про участь молоді в місцевому й регіональному житті" (Резолюція № 237(1992) КМРВЄ) та Рекомендацію № 128(2003) і Резолюцію № 152 (2003) щодо переглянутої Європейської хартії про участь молоді в місцевому й регіональному житті;

c) резолюцію № 91 (2000) КМРВЄ "Про відповідальне громадянство та участь у публічному житті";

d) Висновок № 15 (2001) КМРВЄ щодо рекомендації № Rec(2001) 19 Комітету міністрів державам-членам "Про участь громадян у місцевому публічному житті", а також рекомендації № 115 (2002) й резолюції № 141 (2002) "Про участь іноземців у місцевому публічному житті: консультативні органи",

4) беручи до уваги, що:

a) як місцеві й регіональні органи влад, так і міжнародні й національні НУО мають обов'язки, які роблять їх відповідальними перед громадянами в повсякденному житті, й від чого ці громадяни мають користь;

b) НУО засновано на добровільній основі, й кожна з них має свою сферу діяльності й методи роботи; вони беруть важливу участь у розбудові справді громадянського суспільства, будучи сполучною ланкою між громадянами й органами місцевої й регіональної влад та зміцнюючи плюралістичну демократію;

c) як представницькі органи, наділені демократичною законністю завдяки виборам на основі загального виборчого права, органи місцевої влади беруть на себе загальну відповідальність за всі сектори місцевого громадського життя; її здійснення має ґрунтуватися на принципі субсидіарності;

d) справжнє партнерство між органами місцевої й регіональної влад і НУО робить можливим зміцнення місцевої й регіональної демократій і участь громадян, руйнуючи бар'єри між ними й гарантуючи, щоб усі думки й гострі питання було враховано;

e) законність цього партнерства випливає з потреби ще більше наблизити процес ухвалення рішень до громадян і розширити механізми консультацій, інформування та участі громадян з метою вироблення нових форм управління на місцевому й регіональному рівнях, а також продовження консультацій та діалогу між НУО та органами місцевої й регіональної влад;

f) таке партнерство характеризується додатковими послугами, які органи місцевої й регіональної влад і НУО надають суспільству в багатьох сферах, таких як соціальна діяльність, освіта, культура, довкілля, міське планування, управління природними ресурсами з огляду на принципи стабільного розвитку;

g) це партнерство вже посприяло й сприятиме розв'язанню конфліктів та їхньому запобіганню, що дає можливість повернути осіб, переміщених під час конфліктів. Невтомний пошук усіх способів збереження миру має бути постійною метою партнерів,

5) упевнений у тому, що:

a) принцип партнерства між органами місцевої й регіональної влад і НУО не завжди визнається та втілюється в усіх державах-членах Ради Європи;

b) слід також докласти зусиль, щоб органи місцевої й регіональної влад і НУО взаємно й реально визнали один одного як повноправних партнерів та підтримували й заохочували один одного там, де спільні акції дають більше позитивних результатів, аніж поодинокі дії;

c) органи місцевої й регіональної влад можуть ширше використовувати конкретний досвід НУО в процесі планування та здійснення деяких своїх проектів;

d) НУО та органи місцевої й регіональної влад можуть розвивати нові стосунки, згідно з якими органи місцевої й регіональної влад не лише фінансуватимуть діяльність НУО, але й делегуватимуть їм більше повноважень,

6) рекомендує урядам держав-членів Ради Європи:

a) ухвалити законодавство, яке сприяло б партнерству між органами місцевої й регіональної влад і НУО;

b) практично підтримати механізм поліпшення співробітництва між органами місцевої й регіональної влад і НУО з питань, що становлять спільний інтерес;

7) рекомендує Комітетові міністрів Ради Європи:

a) запропонувати Керівному комітетові з питань місцевої й регіональної демократії (CDLR) розглянути пропозиції зі створення інституційного механізму для зміцнення партнерства між органами місцевої, регіональної й державної влад і НУО;

b) зміцнити офіційні стосунки між міжнародними НУО і Радою Європи, допомагаючи таким чином зміцнити партнерство між органами місцевої й регіональної влад і НУО;

8) рекомендує Комітетові у зв'язках з НУО, які мають консультативний статус при Раді Європи:

a) організовувати обміни інформацією та проектами з КМРВЄ;

b) більше координувати співробітництво між угрупованнями міжнародних НУО і комітетами КМРВЄ;

c) сприяти створенню мережі важливих прикладів місцевого й регіонального співробітництва та поширенню позитивної практики;

d) зміцнювати співробітництво з КМРВЄ у сфері неформальної освіти, зокрема завдяки навчанню жінок і молоді з питань активного громадянства і участі в місцевій та регіональній демократіях, беручи за приклад діяльність Ради Європи з гендерних питань, роботи з молоддю та допомоги найбільш знедоленим;

e) посилювати діяльність з поширення основних документів Ради Європи, зокрема тих, що стосуються НУО, серед них і міжнародних.