Конгрес, пам'ятаючи пропозицію Палати регіонів,

1) нагадуючи про діяльність Ради Європи на ниві транскордонного співробітництва в Європі та її вирішальну участь у розвитку європейського транскордонного співробітництва, завдяки своїм конвенціям, діяльності на міжурядовому рівні (обрано Комітет експертів), Комітетові радників з питань розвитку транскордонного співробітництва в Центральній і Східній Європі та Конгресові місцевих і регіональних влад Європи,

2) підкреслюючи, що транскордонне співробітництво залишається чинником соціального єднання й діалогу між суспільствами для зміцнення стабільності в Європі,

3) нагадуючи свої рекомендації № 74 "Про пакт стабільності в Південно-Східній Європі: Спеціальні проекти з розвитку місцевої демократії й транскордонного співробітництва" та № 85 "Про досягнення демократичної стабільності завдяки транскордонномуспівробітництву в Європі", ухвалені Конгресом у 2000 році,

4) з задоволенням відзначаючи зміни на ліпше, що відбуваються в останні роки, а саме:

a) 1 лютого 2001 року набув чинності Протокол № 2 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владами;

b) у Пакті стабільності (висновки робочої групи І "Про демократизацію і права людини", ухвалені в м. Порторозі в травні 2001 року та в м. Скоп'є в грудні 2001 року) визнано пріоритетність транскордонного співробітництва,

5) вітаючи рішення Комітету міністрів збільшити кількість радників з питань сприяння транскордонному співробітництву в Центральній і Східній Європі до 12, разом з 2 повноправними та 2 асоційованими членами Конгресу,

6) беручи до уваги висновок CdR 1811/2000 Комітету регіонів Європейського Союзу "Про стратегію сприяння транскордонному й міжрегіональному співробітництву в розширеному Європейському Союзі" — основоположний документ, який визначає курс на майбутнє,

7) усвідомлюючи, що розвиток транскордонного співробітництва перебуває в країнах на різних стадіях і що такий стан речей створює можливості для поширення досвіду та інновацій,

8) упевнений, що транскордонне співробітництво стало засобом розвитку секторальних політик органів місцевої й регіональної влад у прикордонних регіонах Європи та, відповідно, заслуговує на проникнення в різні сфери повсякденного життя, а також вимагає від цих органів влади мати в розпорядженні державних службовців і обраних представників, які є фахівцями в питаннях транскордонного співробітництва,

9) пропонує державам-членам Ради Європи:

a) усунути існуючі юридичні та адміністративні перешкоди й надати органам місцевої й регіональної влад фінансові й людські ресурси для здійснення діяльності на транскордонному рівні, а також засоби для транскордонного управління;

b) підписати й ратифікувати Європейську рамкову конвенцію про транскордонне співробітництво між територіальними громадами чи владами так звану Мадридську конвенцію, а також два додаткових протоколи до неї, якщо вони цього ще не зробили;

c) надати органам місцевої й регіональної влад потрібні повноваження й фінансові засоби, що дадуть їм змогу здійснювати публічні політики у сфері транскордонного співробітництва;

d) сприяти створенню єврорегіонів і заохочувати їх до співробітництва в рамках європейської мережі;

e) враховувати соціальний і економічний виміри під час формування транскордонних політик;

f) надати працівникам і обраним представникам органів місцевої й регіональної влад із прикордонних регіонів та міст можливість отримати належну підготовку з питань транскордонного співробітництва;

g) з метою фінансування транскордонних проектів надати органам місцевої й регіональної влад можливість доступу до фінансових ресурсів, що виділяють їхні країни для подібних проектів;

h) зробити добровільні внески для фінансування програм Ради Європи з розвитку транскордонного співробітництва в Південно-Східній Європі,

10) пропонує Комітетові міністрів Ради Європи:

a) враховувати чинник транскордонного співробітництва в міжурядовій діяльності, зокрема в питаннях соціальної єдності й громадянського суспільства;

b) приділити особливу увагу транскордонному співробітництву під час опрацювання проектів зі сприяння розвитку міжкультурного діалогу та з запобігання конфліктам;

c) підтримувати зусилля з розвитку транскордонного співробітництва всюди, де в цьому є потреба;

d) надати особливої ваги участі представників, обраних на місцевому й регіональному рівнях, у розвитку транскордонного співробітництва;

e) приділити найбільшу увагу конкретним проблемам, що постають перед містами, розділеними міжнародним кордоном, зокрема, коли кордон суттєво обмежує свободу пересування й доступ до послуг і зручностей, що існують тільки по один бік кордону, і сприяти ухваленню таких рішень, які розглядають розділені міста та їхнє населення як єдине ціле;

f) політично підтримати обговорення зацікавленими сторонами багатостороннього регіонального договору про транскордонне співробітництво в Південно-Східній Європі,

11) пропонує Комітетові радників з питань розвитку транскордонного співробітництва в Центральній і Східній Європі:

а) зробити свій внесок в обговорення й підписання багатостороннього договору про транскордонне співробітництво в Південно-Східній Європі;

b) співпрацювати з організаціями, які не входять до Ради Європи і працюють у сфері транскордонного співробітництва, зокрема з Асоціацією європейських прикордонних регіонів і Асамблеєю регіонів Європи, з метою підвищення ефективності координації їхньої діяльності,

12) пропонує Парламентській асамблеї:

a) підтримати підготовку і обговорення багатосторонньої регіональної угоди про транскордонне співробітництво в Південно-Східній Європі;

b) виконувати своє зобов'язання сприяти транскордонному співробітництву,

13) пропонує Європейському Союзу:

a) виконувати свої програми зі сприяння транскордонному співробітництву в розширеній Європі та створення єврорегіонів (охоплюючи регіони, розташовані на зовнішніх кордонах розширеного Європейського Союзу) і підтримувати органи місцевої й регіональної влад у цих робочих структурах, зокрема за допомогою програм "Інтеррег", "Фаре", "Тасис";

b) взяти до уваги ініціативи зі сприяння транскордонному співробітництву при управлінні перевіреними структурними фондами.