Рекомендація № R (91) 11* (Прийнята Комітетом міністрів 9 вересня, 1991 року Комітет Міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту Ради Європи, вважаючи, що благополуччя та інтереси дітей і підлітків є основоположними засадами кожного суспільства, вважаючи, що сексуальна експлуатація дітей і підлітків у вигляді порнографії, проституції та незаконної торгівлі людьми з метою одержання прибутків набула нових загрозливих масштабів на національному і міжнародному рівнях, вважаючи, що сексуальний досвід, пов’язаний із цим соціальним явищем, часто асоціюється із сексуальними зловживаннями у сім’ї або поза її межами у ранньому віці і може бути шкідливим для психічного розвитку дітей і підлітків, вважаючи, що в інтересах держав — членів Ради Європи гармонізувати національне законодавство, спрямоване на запобігання сексуальній експлуатації дітей і підлітків, для покращення співпраці та ефективності дій на національному та міжнародному рівнях задля вирішення цієї проблеми, беручи до уваги Рекомендацію 1065 (1987) Парламентської асамблеї Ради Європи Про торгівлю дітьми та інші форми експлуатації дітей, згадуючи Резолюцію № 3 Про сексуальну експлуатацію, порнографію, проституцію, а також торгівлю дітьми і підлітками, яку було підготовлено 16-ю Конференцією європейських міністрів юстиції (Лісабон, 1988), згадуючи Рекомендацію № R (85) 4 Про насильство в сім’ї, Рекомендацію № R (85) 11 Про становище жертви відповідно до кримінального законодавства і процесуальних норм, Рекомендацію № R (87) 20 Про соціальний вплив на злочинність неповнолітніх і Рекомендацію № R (87) 7 Про принципи поширення відеоматеріалів, що містять насильство, жорстокість чи порнографію, маючи на увазі Конвенцію про захист прав і основних свобод людини (1950) та Європейську соціальну хартію (1961), маючи на увазі також Конвенцію Організації Об’єднаних Нації про права дитини (1989), I. Рекомендує урядам держав-членів переглянути їхні законодавства і практику з метою впровадження і, в разі необхідності, застосування таких заходів: А. Загальні заходи а. Обізнаність громадськості, освіта та інформація 1. Розробити відповідну документацію, пов’язану із сексуальною експлуатацією дітей та підлітків, доступну для батьків та осіб, що опікуються неповнолітніми, а також інших груп та організацій, пов’язаних із цим. 2. Включити до програм початкової та середньої школи інформацію про небезпеку сексуальної експлуатації та сексуального зловживання, від яких можуть потерпати діти та підлітки, а також інформацію про те, як вони можуть захищати себе. 3. Сприяти і заохочувати створення програм, спрямованих на покращення обізнаності та підготовки осіб, до обов’язків яких належить забезпечення підтримки та захисту дітей і підлітків у галузях освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, правосуддя, поліції; це дасть їм змогу встановлювати випадки сексуальної експлуатації та вживати необхідних заходів. 4. Інформувати суспільство про руйнівні наслідки сексуальної експлуатації, яка перетворює дітей та підлітків на товар, а також залучати широкі кола громадськості до участі у діяльності об’єднань та організацій, що поширюють таку інформацію. 5. Закликати засоби масової інформації сприяти загальній поінформованості з цього питання та запровадити правила професійної етики. 6. Перешкоджати і запобігати будь-якому зловживанню зображенням чи голосом дитини в еротичному контексті. b. Збір інформації та обмін інформацією 7. Вимагати від громадських і приватних закладів та агенцій, що працюють з дітьми і підлітками, які стали жертвами сексуальної експлуатації у будь-якій формі, збору відповідної статистичної інформації в наукових цілях та для кримінальної поліції, забезпечуючи при цьому анонімність і конфіденційність. 8. Сприяти співпраці між поліцією та всіма громадськими і приватними організаціями, що займаються справами про сексуальні зловживання у сім’ї та поза її межами, а також стосовно різних форм сексуальної експлуатації. с. Попередження, виявлення, допомога 9. Вимагати від поліцейських служб приділення особливої уваги запобіганню, виявленню і розслідуванню злочинів, пов’язаних із сексуальною експлуатацією дітей та підлітків, виділяти їм на це достатні кошти. 10. Сприяти створенню і функціонуванню спеціалізованих громадських і приватних служб захисту дітей і підлітків, які перебувають у групі ризику, з метою попередження і виявлення всіх форм сексуальної експлуатації. 11. Підтримувати на місцевому рівні громадські та приватні ініціативи, спрямовані на організацію чергових дільниць та центрів допомоги, завданням яких є надання медичної, психологічної, соціальної або правової допомоги дітям і підліткам, які перебувають у групі ризику або стали жертвами сексуальної експлуатації. d. Кримінальне право і кримінальний процес 12. Забезпечити дотримання прав та інтересів дітей і підлітків під час розгляду справи, повністю поважаючи при цьому права обвинувачених. 13. Забезпечити під час судового та адміністративного розгляду конфіденційність справи і повагу до особистого життя дітей і підлітків, які стали жертвами сексуальної експлуатації, зокрема шляхом уникнення розголошення будь-якої інформації, що може призвести до ідентифікації особи. 14. Передбачити спеціальні умови для слухань справ, пов’язаних із дітьми, які стали жертвами або свідками сексуальної експлуатації, з метою зменшення їх травмування такими слуханнями, та підвищити ступінь довіри до їхніх заяв, дотримуючись поваги їхньої гідності. 15. Передбачити надання відшкодування дітям і підліткам, які стали жертвами сексуальної експлуатації, за відповідною процедурою. 16. Передбачити можливість арешту та конфіскації доходів від злочинів, пов’язаних із сексуальною експлуатацією дітей та підлітків. В. Заходи, спрямовані проти пор-нографії із залученням дітей 1. Передбачити запровадження відповідних санкцій, беручи до уваги серйозність злочину, який вчиняють ті, хто бере участь у виробництві та поширенні будь-яких порнографічних матеріалів із залученням дітей. 2. Вивчити можливість застосування кримінальних санкцій за зберігання порнографічних матеріалів із залученням дітей. 3. Забезпечити, зокрема шляхом міжнародного співробітництва, виявлення фірм, організацій або приватних осіб, які використовують дітей для виробництва порнографічних матеріалів і часто пов’язані з двома чи більше країнами. 4. Передбачити, з метою підвищення обізнаності громадськості, інформування про дієвість кримінальної політики, кількість судових процесів і обвинувачень у справах, пов’язаних з дитячою порнографією, зберігаючи при цьому анонімність дітей, про яких йдеться, та обвинувачених. С. Заходи, спрямовані проти прос-титуції дітей та підлітків 1. Покращити матеріальне та кадрове забезпечення соціальних служб і поліції, покращувати їхню роботу, для того щоб осередки, у яких може існувати дитяча проституція, перебували під постійним контролем. 2. Заохочувати і підтримувати створення мобільних загонів соціальних служб для здійснення нагляду та встановлення контактів з дітьми, які перебувають у групі ризику, зокрема з вуличними дітьми, щоб допомогти, якщо це можливо, повернути їх у сім’ї, або, в разі необхідності, направити до відповідних установ для лікування, навчання чи виховання. 3. Помножити зусилля задля виявлення та застосування санкцій проти тих, хто сприяє та заохочує дитячу та підліткову проституцію чи має прибуток від неї, а також проти тих, хто користується дитячою проституцією. 4. Створювати або утримувати в поліції спеціальні загони та, в разі необхідності, покращувати їхню роботу задля боротьби із звідництвом стосовно дітей та підлітків. 5. Переконувати туристичні агентства у недоцільності сприяння будь-яким формам сексуального туризму, передусім шляхом рекламування, і, зокрема, проводити консультації між ними і державними установами. 6. Надавати перевагу професійному навчанню і програмам реінтеграції дітей і підлітків, які час від часу або постійно займаються проституцією. D. Заходи, спрямовані проти торгівлі дітьми та підлітками 1. Здійснювати нагляд за діяльністю мистецьких, шлюбних та таких, що займаються усиновленням дітей, агентств з метою налагодження контролю за переміщенням дітей та підлітків у межах однієї країни чи між країнами та запобігати залученню дітей до проституції чи інших форм сексуальної експлуатації. 2. Посилити контроль за діяльністю імміграційних служб і прикордонної поліції для забезпечення того, щоб подорожі дітей за кордон, особливо без супроводу батьків чи опікунів, не були пов’язані з торгівлею людьми. 3. Створювати чи підтримувати вже існуючі установи для надання захисту і допомоги жертвам торгівлі дітьми та підлітками. ІІ. Міжнародні аспекти Рекомендує урядам держав-членів: 1. Вивчити можливість підписання і ратифікації, якщо це ще не зроблено: — Конвенції Організації Об’єднаних Націй про заборону торгівлі
людьми та використання проституції третіми особами (1950); 2. Ввести норми щодо екстериторіальної юрисдикції з метою надання можливості висувати обвинувачення і здійснювати покарання громадян, які вчинили злочини, пов’язані з сексуальною експлуатацією дітей та підлітків, за межами національної території; або, якщо це можливо, переглянути чинні з цього питання норми та покращити міжнародне співро-бітництво у цій галузі. 3. Розширювати та покращувати обмін інформацією між країнами за допомогою Інтерполу з метою виявлення і переслідування осіб, які підозрюються у сексуальній експлуатації, зокрема в торгівлі дітьми та підлітками, а також тих, хто займається організацією цієї справи. 4. Встановити зв’язки між міжнародними об’єднаннями та організаціями, що працюють задля благополуччя дітей та підлітків, з метою використання накопичених ними даних, забезпечення їхньої участі в боротьбі з сексуальною експлуатацією. 5. Вжити заходів щодо створення європейського реєстру зниклих дітей. ІІІ. Пріоритети в наукових дослідженнях Рекомендує урядам держав-членів сприяти дослідженням на національному та міжнародному рівнях, зокрема коли йдеться про: 1. Зміст і масштаби різних форм сексуальної експлуатації дітей та підлітків, особливо з огляду на належність до різних культур. 2. Сутність педофілії та фактори, що їй сприяють. 3. Зв’язки між усиновленням і сексуальною експлуатацією. 4. Зв’язки між сексуальними зловживаннями у сім’ї та проституцією. 5. Характерні риси, роль і потреби споживачів дитячої проcтитуції та дитячої порнографії. 6. Вивчення ефективності програм професійної підготовки та реінтеграції молоді, яка займається проституцією. 7. Структуру, міжнародну мережу, взаємозв’язки та прибутки від індустрії сексу. 8. Зв’язки між індустрією сексу та організованою злочинністю. 9. Можливості та обмеження системи кримінального правосуддя як інструмента для запобігання і боротьби з різними формами сексуальної експлуатації дітей та підлітків. 10. Епідеміологію, причини та наслідки хвороб, що передаються статевим шляхом у дітей та підлітків, взаємозв’язок цих хвороб із сексульними зловживаннями й експлуатацією. * Неофіційний переклад |