Постійна конференція європейських міністрів
освіти
14-та сесія (Брюссель, 7—9 травня 1985 року)
Резолюція Про освіту і підготовку молоді віком від 16
до 19 років: проблеми і перспективи*
Європейські міністри освіти на 14-й сесії Постійної конференції,
вітаючи можливість, надану Постійною конференцією, обговорити й порівняти різні типи освіти й підготовки, доступні для молодих людей віком від 16 до 19 років у країнах-учасницях,
плідно обмінявшись думками про дискусійний документ "Освіта і підготовка молодих людей віком від 16 до 19 років: проблеми і перспективи", представленого Комітетом вищих службовців, та розглянувши фундаментальну доповідь професора Ж. де Корта,
свідомі того, що соціальний і економічний контексти, в якому проходять освіта та підготовка, характеризується більшою, ніж будь-коли раніше, невизначеністю і швидкими змінами, зокрема в питанні майбутнього зразка зайнятості та розвитку нових технологій і що, відповідно, викликає позитивне ставлення до мобільності,
стурбовані тим, що перехід від освіти і підготовки до праці стає для молоді все важчим і що ця ситуація потребує ліпшого розуміння, відтак тісніших зв'язків між освітою і підготовкою, з одного боку, та світом економіки, з іншого,
згадуючи рекомендацію № R (83) 13 Комітету міністрів Ради Європи "Про роль середньої школи в підготовці молоді до життя",
знову підтверджуючи комюніке від 21 листопада 1984 року, ухвалене на засіданні Комітету з освіти на рівні міністрів Організації з економічного співробітництва і розвитку (ОЕСD), зокрема пункти 14—18, в яких йдеться про "полегшення переходу від школи до активного життя",
звертаючи увагу на Резолюцію, ухвалену 11 липня 1983 року Радою Європейського співтовариства про політику щодо професійної підготовки в Європейському співтоваристві у 80-ті роки, зокрема на розділ ІІІ,
визнаючи результати, вже досягнуті в процесі виконання Першої програми дій Європейського співтовариства в справі переходу молодих людей від навчання до трудового життя, та чекаючи аналізу підсумків Другої програми дій,
вітаючи ідеї й мережу контактів, налагоджених за підсумками проекту Північної Ради міністрів "Гарантія молоді", та очікуючи аналізу результатів поточного проекту орієнтації молоді під час її переходу від школи до праці "Школа/Трудове життя",
чекаючи на розгляд підсумків програми ЮНЕСКО "Освіта та світ праці" (розділ V.3), спрямованої на підтримку зусиль держав-членів зробити освіту більш відповідною суспільству та поліпшити зв'язки між освітою та світом праці,
рекомендують, щоб освіта і підготовка молодих людей віком від 16 до 19 років були організовані за такими принципами:
загальні завдання
1. Для освіти й підготовки слід навчити 16—19-річних:
і) керувати власним життям та розвивати впевненість у собі;
іі) посісти активне й відповідальне місце в демократичному суспільстві, відкритому для міжнародного взаєморозуміння й співпраці;
ііі) успішно вступити на ринок праці та/чи освіти й підготовки на більш високому рівні;
іv) цінувати свою культурну спадщину й використовувати власний вільний час з користю.
2.1. Освіта й підготовка мають озброїти молодих людей основними знаннями й навичками, зокрема знаннями принципів нових інформаційних технологій і вмінням користуватися ними, виховати в них прагнення розвивати здатність чітко й критично мислити, застосовувати відкритий та винахідливий підхід до розв'язання проблем і прийняття рішень, а також почуття соціальної відповідальності. Щоб сприяти мобільності, міжнародному взаєморозумінню й співробітництву та ліпшому розумінню європейської культурної різноманітності, слід передбачити також вивчення щонайменше однієї іноземної мови;
2.2. З метою допомогти тим молодим мігрантам, які залишають обов'язкову школу з недостатнім знанням мови країни, у якій вони мешкають, а також із недостатнім рівнем кваліфікації, треба вжити відповідних заходів, а саме: поліпшення знання мови, адаптованої до потреб молоді, та орієнтацію, спрямовану на інтеграцію до відповідної освіти і підготовки.
3. Освіта і підготовка мають бути спрямовані на заохочення творчого й гнучкого ставлення до активного життя, зокрема бажання й уміння вчитися й пристосовуватися до змін протягом усього життя.
4. Освіта має розвивати в молоді почуття ініціативи й підприємництва та заохочувати молодих людей розглядати себе не лише як шукачів роботи, а й як потенційних організаторів робочих місць.
структури
5. Освіта й підготовка повинні бути достатньо широкими і гнучкими, щоб забезпечити можливість переходу від одного виду або рівня до іншого, включаючи доступ до різноманітної вищої освіти. Система повинна бути обов'язково відкритою.
6. Уряди мають докласти зусиль, щоб зменшити різницю в престижності різних видів освіти і підготовки та забезпечити усім молодим людям можливість вибору між кількома видами загальної і професійної підготовки.
оцінка
7. Для створення систематичного переліку досягнень молодих людей оцінка має містити опис набутих ними вмінь.
взаємозв'язок освіти і підготовки з соціально-економічним життям
8.1. Треба встановити тісніші зв'язки між освітою/підготовкою та соціально-економічним життям, наприклад, укладаючи угоди між школою/фірмою, місцевою промисловістю/освітніми радами тощо про стажування вчителів. Тісніші взаємозв'язки, крім іншого, дадуть змогу:
і) щонайраніше запропонувати всім молодим людям цієї вікової групи трудовий досвід як невід'ємну складову їхньої освіти та/або підготовки;
іі) учням і стажерам одержати практичний досвід, наприклад, у сфері послуг, складання програм для комп'ютерів або ремонту машин, що може одночасно дати їм можливість розвинути навички підприємництва, наприклад, керуючи "мінікомпаніями";
ііі) спільно обговорювати розвиток навчальних програм та професійних напрямів;
іv) у процесі підготовки молодих людей використовувати сучасне обладнання;
8.2. Для цього слід зміцнювати співпрацю між міністерствами освіти та іншими установами, які опікуються питаннями освіти й підготовки, наприклад, із Комітетом з людських ресурсів, Міністерством праці, торгівлі і промисловості та ін.
професійна орієнтація
9. Орієнтація на різні види освіти і підготовки має ґрунтуватися на можливостях, а не на престижі. Важливо, щоб орієнтація допомагала молоді визначити її особливі здібності та інтереси з метою прийняття правильних рішень щодо освіти та кар'єри. Це підготує також молодь до таких звичних сфер післяшкільного життя, як із користю для себе використовувати час дозвілля, беручи, зокрема, активну участь у соціальній та культурній діяльності. Це вимагає тісної співпраці між фахівцями з професійної орієнтації та вчителями, яких відповідно треба готувати.
10. Слід ужити позитивних заходів задля заохочення дівчат цієї вікової групи до використання всіх можливостей професійної орієнтації, а також освітніх, професійних і кар'єрних можливостей.
11. Особливу увагу треба приділяти конкретним проблемам, які виникають під час орієнтації дітей мігрантів до вищого етапу середньої освіти.
підготовка вчителів і наставників
12. Фахова підготовка вчителів і наставників чи з обраного ними предмета, чи з питань технологій, чи з теорії та практики освіти має на меті підготувати їх до розв'язання різноманітних ситуацій, з якими вони можуть зіткнутися в класі та в стосунках з населенням, пристосувати до швидких змін, розвинути в них якості лідера та навчити їх ліпше розуміти світ праці. Більше того, їм потрібно створити можливість для оновлення знань і навичок, а також вивчення нових методик у системі підвищення кваліфікації. Учителі і наставники, що працюють на курсах фахової підготовки, повинні мати відповідну фахову підготовку та досвід.
спеціальні заходи
13. У рамках діяльності, спрямованої на зменшення нерівності й подолання невдач, слід далі нарощувати зусилля в наданні потрібної допомоги молодим людям, які відчувають труднощі з освітою або підготовкою, та підтримувати їх.
14. Щоб освіта й підготовка, пропоновані цим молодим людям та деяким їхнім учителям і наставникам, стали доступнішими, важливо швидко реагувати і враховувати труднощі, які виникають у різних категорій молодих людей у процесі їхньої інтеграції в суспільство.
15. Для заохочення молодих людей з фізичними й розумовими вадами в продовженні освіти або підготовки по закінченні обов'язкового шкільного курсу слід уживати позитивні заходи. Наприкінці шкільного курсу або підготовки треба докладати всіх зусиль для сприяння участі цієї молоді в житті суспільства та її інтеграції в світ економіки, гарантуючи разом з відповідними соціальними службами доступність належної підтримки та орієнтації.
рекомендують також:
— ужити заходів для зменшення кількості молодих людей, що залишають школу без кваліфікації, та дати їм можливість одержати кваліфікацію, якщо вони все-таки пішли зі школи;
— усім молодим людям, які залишили школу без будь-якої кваліфікації, слід запропонувати протягом щонайменше шести місяців після обов'язкового навчання в школі повну програму, яка включатиме додаткову основну підготовку та/або перший трудовий досвід, що підготує молодь до праці.
Запрошують міжнародні організації та Європейське співтовариство далі працювати в цьому напрямі, зокрема з метою:
i) аналізу основних навичок, якими мусять володіти всі ті, хто припиняє освіту та підготовку у віці 16 — 19 років;
іі) визначення факторів, що підвищують гнучкість систем освіти та рівень підготовки для цієї вікової групи, зокрема доступ до вищої освіти;
iii) вивчення нових форм оцінки для цієї вікової групи з наголосом на індивідуальних досягненнях;
iv) аналізу способів сприяння більш тісним взаємозв'язкам між освітою/підготовкою і світом економіки;
v) вивчення питання адаптації фахової підготовки та підвищення кваліфікації вчителів і наставників до потреб;
vі) зведення разом тих, хто відповідає за пілотні проекти в царині освіти та підготовки 16 — 19-річних, наприклад, з нових інформаційних технологій.
Висловлюють надію, що відповідні неурядові організації і далі братимуть участь у цій роботі.