Рада Європи. Комітет міністрів

Резолюція (2000) 1
Про право на відповідь — стан особи відносно преси*
(Ухвалено Комітетом міністрів 15 березня 2000 року на 702-му засіданні заступників міністрів)

Комітет міністрів,

відповідно до умов пункту а статті 15 і статті 16 Статуту Ради Європи,

беручи до уваги Статутну резолюцію (94)3 про заснування Конгресу місцевих і регіональних влад Європи,

беручи до уваги пропозицію Парламентської асамблеї про інституційні реформи в рамках Ради Європи,

беручи до уваги пропозиції Постійної конференції місцевих і регіональних влад Європи про реформування її Статуту і пропозиції Конгресу місцевих і регіональних влад Європи з приводу статутного посилення й перегляду Статуту,

провівши консультації з організаціями, які представляють місцеві й регіональні органи влади Європи, зокрема з Асамблеєю європейських регіонів і Радою європейських міст і регіонів, і беручи до уваги їхній внесок у розвиток демократії на регіональному й місцевому рівнях,

вважаючи, що однією з основ демократичного суспільства є існування міцної й ефективної місцевої й регіональної демократії відповідно до принципу субсидіарності, що є складовою Європейської хартії місцевого самоврядування й за допомогою якого переважно найближчі до громадян органи влади здійснюють громадські зобов’яння з урахуванням обсягу й характеру громадських завдань і вимог продуктивності та економіки,

бажаючи посилити й розвинути роль місцевих і регіональних органів влади в рамках інституційної структури Ради Європи,

маючи на увазі, що створення консультативного органу, який справді представляє як місцеві, так і регіональні органи влади в Європі, глави держав і урядів Ради Європи принципово вже ухвалили на своїй Віденській зустрічі,

вважаючи, що положення, викладені нижче, не суперечать Статуту Ради Європи, ухвалив таке.

Стаття 1

Конгрес місцевих і регіональних влад Європи (далі — "КМРВЄ") — це орган, який представляє місцеві й регіональні органи влади. Членство в ньому та його функції регулюються цими статтями, Статутом, затвердженим Комітетом міністрів, і Правилами процедури, які затверджує КМРВЄ.

Стаття 2

1. КМРВЄ є консультативним органом, що має таку мету:

a) забезпечення участі місцевих і регіональних органів влади у втіленні в життя ідеалу європейської єдності, як це визначено в статті 1 Статуту Ради Європи, а також [забезпечення] їхнього представництва і активної участі в роботі Ради Європи;

b) подання пропозицій Комітетові міністрів з метою сприяння місцевій і регіональній демократії;

c) сприяння співробітництву між місцевими й регіональними органами влади;

d) налагодження в межах сфери своєї відповідальності контактів з міжнародними організаціями, що є частиною загальної політики зовнішніх зносин Ради Європи;

e) тісне співробітництво, з одного боку, з національними демократичними об’єд-наннями місцевих і регіональних органів влади, а з іншого — з європейськими i?aai?cao?yie, ye? представляють місцеві й регіональні органи влади держав-учасниць Ради Європи.

2. Комітет міністрів і Парламентська асамблея консультують КМРВЄ з питань, які можуть впливати на зобов'язання й суттєві інтереси місцевих і/або регіональних органів влади, які представляє КМРВЄ.

3. КМРВЄ на регулярній основі готує по кожній окремій країні доповіді про стан з місцевою й регіональною демократією в усіх державах-учасницях і державах, які подали заявку на приєднання до Ради Європи, і забезпечує, зокрема, виконання принципів Європейської хартії місцевого самоврядування.

4. Рекомендації і висновки КМРВЄ надсилаються відповідним чином до Парламентської асамблеї і/або Комітетові міністрів. Резолюції та інші затверджені тексти, які не вимагають дальших дій з боку Асамблеї і/або Комітету міністрів, передаються їм на ознайомлення.

Стаття 3

1. КМРВЄ з додержанням винятків, передбачених у його Статуті,

складається з представників, які мають виборчий мандат до місцевих або регіональних органів влади. Делегати призначаються відповідно до критеріїв і процедури, встановлених у Статуті, який буде затверджено Комітетом міністрів. При цьому кожна держава забезпечує, зокрема, справедливий розподіл її місцевих і регіональних органів влади різного типу.

2. Кожна держава-учасниця має право на таку саму кількість місць у КМРВЄ, яку вона має в Парламентській асамблеї. Кожна держава-учасниця може направляти заступників у такій кількості, що дорівнює кількості представників, призначених відповідно до тих самих критеріїв і процедури.

3. КМРВЄ відряджає представників і заступників на період своїх двох звичай-них сесій, і вони виконують свої функції до відкриття наступної сесії.

Стаття 4

1. Звичайні сесії КМРВЄ проводяться один раз на рік. Звичайні сесії проводяться в місці розташування Ради Європи, якщо Конгрес і Комітет міністрів не вирішать за взаємною згодою, що засідання буде проведено в іншому місці.

2. КМРВЄ виконує свої функції за участю двох Палат: одна представляє місцеві органи влади (далі — "Палата місцевих влад"), а інша — регіональні органи влади (далі — "Палата регіонів"). КМРВЄ може засновувати в межах наданих йому бюджетних ресурсів та з урахуванням пріоритетів Ради Європи такі органи: Бюро, Постійний комітет, статутні комітети і для виконання його завдань — спеціальні робочі групи. Конгрес інформує Комітет міністрів про створення комітетів. Бюро, Постійний комітет та статутні комітети можуть проводити засідання в палатах лише протягом пленарних засідань цих органів. Будь-яка справа, яка розглядається на засіданні Статутного комітету в Палаті, не може розглядатися на пленарному засіданні цього Комітету.

Стаття 5

Кількість місць у статутних комітетах встановить Конгрес у Правилах процедури в такий спосіб, щоб гарантувати принцип, згідно з яким кожний член Конгресу має право на місце в комітеті.

Стаття 6

1. Цей текст замінює Статутну Резолюцію (94)3 про заснування Конгресу місцевих і регіональних влад Європи, затверджену Комітетом міністрів 14 січня 1994 року на 506-му засіданні заступників міністрів.

2. Текст Статуту Конгресу місцевих і регіональних влад Європи, що додається до цієї Статутної резолюції, замінює текст Статуту, який Комітет міністрів затвердив 14 січня 1994 року на 506-му засіданні заступників міністрів.