Четвертий протокол до генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи

Четвертий протокол
до генеральної угоди
про привілеї та імунітети Ради Європи

ПОЛОЖЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

- Рада Європи -

Уряди, якi пiдписали цей Протокол, будучи членами Ради Європи,

враховуючи, що вiдповiдно до положень статтi 59 Конвенцiї про захист прав i основних свобод людини, пiдписаної в Римi 4 листопада 1950 року, члени Європейського суду з прав людини (далi "Суд") пiд час виконання своїх службових обов'язкiв користуються привiлеями та iмунiтетами, передбаченими в статтi 40 Статуту Ради Європи i в угодах, укладених згiдно з цiєю статею,

враховуючи необхiднiсть визначення та уточнення цих привiлеїв та iмунiтетiв у протоколi до Генеральної угоди про привiлеї та iмунiтети Ради Європи, пiдписаної в Парижi 2 вересня 1949 року,

погодились про таке:

Стаття 1

Для цiлей цього Протоколу термiн "суддi" означає суддiв, обраних вiдповiдно до статтi 39 Конвенцiї, а також будь-якого суддю ad hoc, призначеного зацiкавленою державою-учасницею вiдповiдно до статтi 43 Конвенцiї.

Стаття 2

Пiд час виконання своїх службових обов'язкiв i подорожування на виконання своїх службових обов'язкiв суддi користуються такими привiлеями та iмунiтетами:

а) iмунiтетом вiд особистого арешту та затримання i вiд арешту їхнього особистого багажу, а також iмунiтетом вiд будь-якого юридичного процесу у зв'язку iз сказаним, написаним чи усiм здiйсненим ними у їхнiй офiцiйнiй якостi;

b) звiльненням щодо них самих та їхнiх дружин вiд будь-яких обмежень їхньої свободи пересування, коли вони вiд'їжджають з їхньої країни проживання та повертаються в неї i коли вони в'їжджають в країну, в якiй вони виконують свої службовi обов'язки, i вiд'їжджають з неї, а також вiд реєстрацiї iноземцiв в країнi, в якiй вони тимчасово знаходяться або через яку слiдують для виконання своїх службових обов'язкiв.

Стаття 3

Пiд час подорожування на виконання їхнiх службових обов'язкiв суддям у питаннях митного та валютного контролю надаються:

а) їхнiм власним урядом, такi ж пiльги, якi надаються високим посадовим особам, що вiдбувають за кордон у тимчасове службове вiдрядження;

b) урядами iнших членiв Ради, такi ж пiльги, якi надаються представникам iноземних урядiв пiд час їхнiх тимчасових службових вiдряджень.

Стаття 4

1. Документи та папери Суду, суддiв i Канцелярiї Суду, якi стосуються дiяльностi Суду, є недоторканими.

2. Офiцiйна кореспонденцiя та iншi офiцiйнi повiдомлення Суду, його членiв i Канцелярiї Суду не можуть затримуватися або пiдлягати цензурi.

Стаття 5

Для забезпечення суддям повної свободи слова та повної незалежностi у виконаннi ними їхнiх службових обов'язкiв iмунiтет вiд юридичного процесу у зв'язку iз сказаним, написаним чи усiм здiйсненим ними на виконання їхнiх службових обов'язкiв продовжує надаватися незважаючи на те, що вiдповiднi особи вже не виконують такi обов'язки.

Стаття 6

Привiлеї та iмунiтети надаються суддям не для їхньої особистої користi, а з метою забезпечення їм незалежностi у виконаннi ними своїх службових обов'язкiв. Позбавити суддю iмунiтету може тiльки Суд на своєму пленарному засiданнi; вiн не тiльки має право, але й зобов'язаний позбавити свого суддю iмунiтету в усiх випадках, коли, на його думку, iмунiтет перешкоджає вiдправленню правосуддя i коли вiн може бути скасований без шкоди для цiлей, заради яких вiн був наданий.

Стаття 7

1. Положення статей 2-5 цього Протоколу застосовуються до Секретаря Суду та його заступника, коли вiн виконує обов'язки Секретаря, без шкоди для будь-яких привiлеїв та iмунiтетiв, якими вони можуть користуватися вiдповiдно до статтi 18 Генеральної угоди про привiлеї та iмунiтети Ради Європи.

2. Положення статтi 18 Генеральної угоди про привiлеї та iмунiтети Ради Європи застосовуються до заступника Секретаря Суду при виконаннi ним своїх обов'язкiв як таких, навiть якщо вiн не виконує обов'язки Секретаря.

3. Привiлеї та iмунiтети, згаданi у пунктах 1 i 2 цiєї статтi, надаються Секретарю Суду та його заступнику не для їхньої особистої користi, а з метою сприяння їм у виконаннi ними своїх службових обов'язкiв. Позбавити Секретаря Суду та його заступника iмунiтету може тiльки Суд на своєму пленарному засiданнi; вiн не тiльки має право, але й зобов'язаний скасувати такий iмунiтет в усiх випадках, коли, на його думку, iмунiтет перешкоджає вiдправленню правосуддя i коли вiн може бути скасований без шкоди для цiлей, заради яких вiн був наданий.

Стаття 8

1. Будь-яка держава пiд час пiдписання без застереження щодо ратифiкацiї, ратифiкацiї або в будь-який iнший час пiсля цього може заявити у повiдомленнi на iм'я Генерального секретаря Ради Європи про те, що дiя цього Протоколу поширюється на всi територiї або деякi з територiй, за мiжнароднi вiдносини яких вона несе вiдповiдальнiсть i до яких вiдповiдно до статтi 63 Конвенцiї про захист прав i основних свобод людини ця Конвенцiя застосовується.

2. Дiя Протоколу поширюєтья на територiю (територiї), визначену в повiдомленнi, на тридцятий день пiсля одержання цього повiдомлення Генеральним секретарем Ради Європи.

Стаття 9

Цей Протокол вiдкрито для пiдписання членами Ради Європи, якi можуть стати його учасниками шляхом:

а) пiдписання без застереження щодо ратифiкацiї; або

b) пiдписання iз застереженням щодо ратифiкацiї з подальшою ратифiкацiєю.

Ратифiкацiйнi грамоти здаються на зберiгання Генеральному секретарю Ради Європи.

Стаття 10

1. Цей Протокол набуває чинностi, як тiльки три члени Ради Європи вiдповiдно до статтi 9 пiдпишуть його без застереження щодо ратифiкацiї або ратифiкують його.

2. Стосовно будь-якої держави-члена, яка пiдписуватиме без застереження щодо ратифiкацiї або ратифiкуватиме Протокол пiсля набуття ним чинностi, Протокол набуває чинностi вiд дати його пiдписання або здачi на зберiгання ратифiкацiйної грамоти.

Стаття 11

Генеральний секретар Ради Європи повiдомляє членам Ради:

а) назви держав, якi пiдписали цей Протокол, i про здачу на зберiгання будь-якої ратифiкацiйної грамоти;

b) дату набуття чинностi цим Протоколом.

На посвiдчення чого нижчепiдписанi належним чином на те уповноваженi представники пiдписали цей Протокол.

Вчинено у Парижi шiстнадцятого дня грудня мiсяця 1961 року англiйською i французькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу, в одному примiрнику, який зберiгатиметься в архiвi Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвiдченi копiї цього Протоколу кожному уряду, який його пiдписав.