|
Рада Європи
Парламентська асамблея
Комітет рівних можливостей для жінок і чоловіків
Парламентська кампанія проти насильства по відношенню до жінок у побуті
Вступний меморандум
І. Вступ
У Рекомендації 1681 (2004) Парламентська асамблея, „впевнена в тому, що організація пан-європейської кампанії проти насильства по відношенню до жінок у побуті заохочуватиме держави-члени вжити невідкладних потрібних заходів”, закликає Комітет міністрів ініціювати в 2006 році проведення загальноєвропейської кампанії проти насильства відносно жінок у побуті спільно з європейськими й національними партнерами, такими як Європейська Комісія, Європейський парламент та неурядові організації (НУО).
Позитивно відповідаючи на заклик Парламентської асамблеї „й дали боротися проти всіх форм насильства, в т. ч. в побуті, а також торгівлі людьми” (Рекомендація 1693), Голови держав і урядів на ІІІ саміті у Варшаві 16–17 травня 2005 року в підсумковій Декларації підтвердили, що вони „віддані справі викорінення насильства проти жінок і дітей, у т. ч. насильства в побуті”.
Асамблея також дуже задоволена тим, що боротьба проти насильства відносно жінок знайшла своє відображення в Плані дій, ухваленому на ІІІ саміті. Цей План передбачає створення спеціальної групи та підготовку загальноєвропейської кампанії проти насильства щодо жінок, у т. ч. в побуті:
Боротьба проти насильства по відношенню до жінок
Рада Європи вживатиме заходів, спрямованих на подолання насильства по відношенню до жінок, у т. ч. в побуті. Вона створює спеціальну групу для оцінювання прогресу, досягнутого на національному рівні, та визначення інструментів, потрібних для аналізу стану справ на загальноєвропейському рівні, з метою підготовки пропозицій щодо дій. Загальноєвропейську кампанію проти насильства відносно жінок, у т. ч. в побуті, буде підготовлено й проведено в тісній співпраці з європейськими й національними партнерами, в т. ч. з НУО.
Сповнена рішучості діяти швидко, Рада Європи після ІІІ саміту в червні 2005 року під час обговорення в рамках термінової процедури вирішила розпочати парламентську кампанію в 2007 році.
Асамблея вітає рішення ІІІ саміту Ради Європи підготувати й провести
загальноєвропейську кампанію з боротьби проти насильства по відношенню до жінок, у т. ч. в побуті. З огляду на постійно зростаючий рівень загибелі від насильства в побуті Асамблея вважає, що кампанію треба провести в 2007 році, і ухвалила відповідне рішення.
ІІ. Дії Парламентської асамблеї, спрямовані на заохочення проведення кампанії в національних парламентах у 2007 році
Дії Парламентської асамблеї, спрямовані, по-перше, на заохочення участі національних парламентів у цій кампанії, а також на всіляке сприяння їхнім ініціативам. Цю роботу слід здійснювати в тісній співпраці з неурядовими організаціями, які грають ключову роль у винайденні жертв та визначенні форм можливої допомоги. Кампанія має ґрунтуватися на трьох основних підходах – запобіганні, допомозі жертвам та інформуванні широкої громадськості.
Кампанія Парламентської асамблеї має на меті:
і) привернути увагу національних парламентів до проблеми насильства відносно жінок у побуті;
іі) ініціювати обговорення [цієї проблеми] в національних парламентах;
ііі) заохочувати держави-члени публічно виступати із засудженням насильства в побуті, провести кампанії з підвищення обізнаності щодо важливості цієї проблеми, а також ініціювати ухвалення Комітетом міністрів рішення про проведення кампанії, до чого закликали голови держав і урядів на ІІІ саміті у Варшаві;
iv) сприяти ухваленню відповідних законодавчих, правових і фінансових заходів та національних планів боротьби проти насильства в побуті;
v) залучити [до цієї роботи] національні парламенти держав, які мають статус спостерігача в Парламентській асамблеї (Канада, Ізраїль, Мексика).
Для успіху кампанії та парламентських дій взагалі Асамблея вважає за потрібне працювати в тісній співпраці з національними делегаціями, представленими в Асамблеї, а також з національними парламентами. Асамблея має вжити конкретних заходів для підтримання ініціатив, які передбачають:
і) підготовку інформаційного пакета документів для національних парламентів щодо практичних способів проведення кампаній;
іі) надання членами Асамблеї експертної допомоги з питань діяльності Асамблеї, а також ліпшої практики в Європі;
ііі) призначення в кожному парламенті представника та створення мережі цих представників, які відповідатимуть за висунення і поширення ініціатив, підтриманих парламентами під час кампанії. Це сприятиме обміну ефективною практикою між парламентами.
ІІІ. Допомога органів Ради Європи та зовнішніх партнерів національним парламентам у проведенні кампанії 2007 року
Парламенти держав-членів Ради Європи мають проводити кампанію за участі відповідних органів влади та на рівні, який дає можливість надавати справжню допомогу в справі подолання насильства в сім’ї. Це стосується місцевої і регіональної влад, які грають визначальну роль у створенні органів, що безпосередньо виявляють жертви та надають їм допомогу. Відповідно Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи має брати участь у підготовці й проведенні кампанії.
Важливу роботу з підвищення обізнаності щодо потреби боротися з насильством відносно жінок здійснює Комісар Ради Європи з прав людини. В останніх доповідях Комісара за підсумками візитів до Швейцарії, Ліхтенштейну й Російської Федерації йдеться саме про це. Важливість рекомендацій Комісара полягає в тому, що він обвинувачує побутове насильство та привертає увагу органів влади вказаних країн до необхідності вжити заходів, спрямованих на ефективне подолання цього лиха.
Неурядові організації є ідеальними партнерами в справі боротьби з насильством по відношенню до жінок з огляду на те, що вони беруть участь у кампанії та реалізують плани Асамблеї в громадянському суспільстві. Треба згадати також про кампанію Amnesty International „Зупиніть насильство проти жінок”, розпочату в березні 2004 року, яку місцеві представники цієї організації підтримали в усьому світі, а також про заснування Європейським жіночим лобі Європейської обсерваторії з питань насильства по відношенню до жінок.
Асамблея хоче співпрацювати з питань подолання насильства в побуті й з Європейським Парламентом, який вже неодноразово виступав проти насильства, зокрема в своїй резолюції „Про потребу провести кампанію Європейського Союзу щодо цілковитої нетерпимості насильства по відношенню до жінок”. Нині він готує доповідь з питань побутового насильства й Комітету рівних можливостей [Ради Європи] треба співпрацювати з Комітетом з прав жінок і гендерної рівноправності Європейського Парламенту.
Вплив кампанії можуть посилити ініціативи регіональних органів влади, зокрема в рамках програми допомоги Асамблеї країнам Південного Кавказу, або діяльність спеціальної гендерної групи в рамках Пакту стабільності для Південно-Східної Європи. Питання подолання насильства в побуті було також у центрі уваги парламентського семінару з питань сприяння рівноправності жінок та чоловіків на Південному Кавказі (Тбілісі, 2005). Але якщо треба розвивати діяльність на регіональному рівні, потрібно шукати додаткового фінансування, можливо, у формі добровільних внесків держав-членів.
До співпраці запрошуються й парламенти тих держав, які мають статус спостерігача в Раді Європи. Можна згадати, наприклад, що на засіданні 21.06.2005 під час обговорення доповіді „Зникнення та вбивство великої кількості жінок і дівчат у Мексиці”, представленої Комітетом рівних можливостей для жінок і чоловіків, делегація Мексики знову підтвердила своє бажання взяти участь у фінансуванні кампанії. Парламентська асамблея в пункті 9 Резолюції 1454 (2005) запропонувала запросити Парламент Мексики та Конгрес штату Чіхуахуа до участі в кампанії.
V. Парламентська кампанія 2007 року: сприяння діяльності Ради Європи в сфері боротьби з насильством по відношенню до жінок в Європі
23.06 2005 під час обговорення в рамках термінової процедури після закінчення ІІІ саміту Асамблея ухвалила рішення ініціювати загальноєвропейську кампанію в 2007 році. Вона також рекомендувала Комітетові міністрів „розпочати підготовку кампанії проти насильства по відношенню до жінок, у т. ч. в побуті, з тим, щоб у 2007 році провести спільну кампанію” (п. iv статті 31 Рекомендації 1712 (2005). Комітет міністрів, зі свого боку, вже вжив певних заходів на захист жінок проти насильства, ухваливши рекомендацію Rec(2002)5 „Про захист жінок проти насильства”. Він також вирішив продовжити на міжурядовому рівні та спільно з Керівним комітетом з рівноправності жінок і чоловіків (CDEG) роботу, спрямовану на подолання насильства відносно жінок, завдяки опублікуванню інформації про національне законодавство щодо поводження з особами, винними в насильстві в побуті, та формуванню в найближчому майбутньому так званих „покажчиків” насильства.
Асамблея вважає, що загальноєвропейську кампанію проти насильства в побуті треба провести якнайшвидше та ухвалила рішення організувати кампанію вже в 2007 році. Бажано, щоб Комітет міністрів і Рада Європа в цілому підтримали цю кампанію.
V. Висновки і попередні рекомендації
Важливо, що Асамблея цілком підтримує цю ініціативу та виділяє достатні ресурси для проведення кампанії, а національні делегації держав-членів візьмуть у ній безпосередню активну участь, сприяючи проведенню кампанії в національних парламентах і поширюючи відповідну інформацію національними мовами в своїх країнах.
Асамблея має залучити до участі в кампанії:
1) Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи задля мобілізації органів місцевої і регіональної влад, а також національних асоціацій міст і регіонів та забезпечення їхнього впливу на місцевому й регіональному рівнях;
2) Європейський парламент – з метою збудження інтересу органів влади та широкої громадськості країн Європейського Союзу до потреби боротися проти насильства в побуті щодо жінок;
3) національні парламенти держав-членів Ради Європи й парламенти держав, які мають статус спостерігача – з метою підготувати кампанію і взяти активну участь в її проведенні в їхніх країнах;
4) неурядові організації – для здійснення кампанії на національному, регіональному й місцевому рівнях.
Асамблея закликає держави-члени Ради Європи сприяти цій кампанії завдяки благодійним внескам та збільшенню обізнаності щодо неї, а також всіляко підтримувати неурядові організації в їхній діяльності, спрямованій на підвищення обізнаності та захист жертв. |