Насильство щодо дітей може мати різні форми. Про деякі з них, наприклад, торгівлю дітьми або організовану педофілію, багато розповідають засоби масової інформації. Інші ж – менш помітні, їх важче розпізнати. Вони зустрічаються там, де діти мали би почуватися в цілковитій безпеці, наприклад, у школах, родині або в дитячих закладах, та нерідко їх старанно приховують. У багатьох європейських країнах суспільство терпимо ставиться до деяких форм насильства щодо дітей, що не має регулярного характеру, та навіть схвалює його, зокрема таке, що відбувається в сім’ї.

            Насильство щодо дітей є порушенням прав людини. Попри численні міжнародні й регіональні угоди, що захищають права дитини, насильство щодо дітей залишається поширеним явищем. Воно зустрічається в усіх країнах Європи незалежно від місця народження дитини та її соціального статусу.

            У тій чи іншій мірі насильство може позбавити дитину благополуччя та можливості вчитися та розвиватися нормально. Воно може залишити незгладимий відбиток на всьому її житті.

            Програма дій „Діти та насильство” ґрунтується на 4-х  „П” – запобіганні, покаранні, захисті та участі (prevention, prosecution, protection, and participation). Вони [дії] спрямовані проти насильства щодо дітей в будь-якій формі та будь-де, з особливим наголосом на підвищенні обізнаності, вихованні, навчанні, формуванні культури ненасильства та створенні атмосфери повної нетерпимості насильства.

            Основні напрямки роботи:
–          тілесні покарання;
–          сексуальні злочини проти дітей;
–          торгівля дітьми.

Де трапляється насильство:
–          у сім’ї;
–          у засобах масової інформації;
–          у школі;
–          у кібернетичному просторі;
–          у дитячих закладах.