|
(Перший пояснювальний документ)
1. Доступ і залучення
Доступ і залучення – це, якщо коротко, зміст всієї політики щодо молоді. Гасло „Всі різні – всі рівні” з’явилося 10 років тому, коли Рада Європи проводила велику молодіжну кампанію проти расизму, антисемітизму, ксенофобії й нетерпимості (РАКН). Не можна сказати коротше й точніше, оскільки всі люди є різними індивідуальностями, мають різні таланти, здібності й потенціал. Але всі вони, як громадяни, рівні перед законом і мають однакові права, як це закріплено в Європейській конвенції з прав людини.
Саме це є основою нової кампанії. Вона має бути антирасистською, тому що передбачає участь усіх груп молоді, які зазнають дискримінації. Вона також повинна бути правозахисною, оскільки ґрунтується на повазі гідності людини та закликає органи влади, ЗМІ та широку громадськість обстоювати гідність. Кампанія має бути представницькою, тому що вона сприяє справедливій і чесній політиці щодо молоді, яка є результатом спільної праці громадянського суспільства й органів влади.
Для досягнення цієї мети пропонуються три підходи: різноманітність як умова підтримання культурного й соціального життя; сприяння правам людини й участі, як концепція активного демократичного громадянства. Звичайно, над цими напрямками треба багато працювати. Але як вони пов’язані один з одним?
Саме тут приходить на допомогу доступ і залучення. Якщо вся молодь одержить рівний доступ і зможе брати всебічну участь у формуванні політики, тоді з’являється передумова досягнення прогресу на всіх трьох напрямках. Якщо хтось вважає, що кампанія – це ярмарок з виступами на трьох сценах, тоді має бути щось спільне, що їх об’єднує. У нашому випадку – це боротьба проти расизму, антисемітизму, ісламофобії, сексизму, націоналізму, циганщини, гомофобії, ксенофобії і нетерпимості. Всі ці „ізми” захищають різні концепції виключення – етнічні, духовні, соціальні, фізичні чи економічні.
2. Солідарність – соціальне єднання – глобалізація
Переважна частина роботи з молоддю пов’язана з умінням поставити себе на місце іншого, солідарністю і відповідальністю. Це – визначальні цінності цієї роботи; вони формуються під час неформального й соціального навчання в молодіжних організаціях, у спілкуванні з сусідами, в спорті й дозвіллі, під час міжнародних молодіжних обмінів, у робочих таборах, на семінарах і під час волонтерської роботи. Проте дуже важливо, щоб громадяни, не має значення молоді чи похилого віку, жили в суспільстві, яке має мету, створює почуття належності та забезпечує мінімальні житлові умови. Це є передумовою участі.
Учасники кампанії мають узгодити питання щодо характеру кампанії, виходячи з вказаного вище, а також щодо потреби пов’язати концепцію солідарності й участі з індивідуальною свободою та культурною діяльністю.
Очевидно, що багато молодих людей відчувають, що вони віддалені від європейських інституцій і урядів, або навіть гірше – європейські інституції і уряди зневажають їх. Тоді молодь створює свої власні сфери участі й соціальної активності.
Що ж може зробити з цим Рада Європи? Відповідь така – далі співпрацювати з дослідницькими закладами, громадянським суспільством і органами влади, навіть якщо іноді це важко. Потрібно бачити структурні зміни в промисловому виробництві та збуті (постійний процес), вплив глобалізації і європейської інтеграції, а також європейського й міжнародного співробітництва. Завданням політичної освіти має стати деміфологізація цих процесів, визначення важливості громадянства, залучення молоді як соціальних партнерів. Крім того, не можна забувати й про те, що це – європейський проект, а для Ради Європи він є по-справжньому загальноєвропейським, сприяє правам людини, верховенству права й демократичній безпеці в рамках культури миру.
3. Кампанія після ІІІ самітну Ради Європи
Кампанія є складовою Плану дій, ухваленого на ІІІ саміті глав держав і урядів держав-членів Ради Європи. План є результатом успішної співпраці Генерального секретаря, Європейського молодіжного форуму, Генерального директорату з питань освіти, культури й спадщини, молоді й спорту (DG IV), Директорату з питань молоді й спорту (DYS) і Об’єднаної ради з питань молоді. Як пов’язана кампанія з іншими складовими Плану дій, чи має вона якійсь додатковий зміст, чи передбачає спільні дії?
Розділ, що стосується роботи з молоддю та її джерел фінансування, розташований в частині ІІІ.4 „Розвиток молодіжного співробітництва”. Також важливо не забути про центри, фонди й зобов’язання „впровадити молодіжну перспективу”. Розглядаючи План дій в цілому, на перший погляд можна визначити кілька можливих сфер співробітництва й спільний дій, наприклад, розвиток участі (завдяки Форуму за майбутню демократію), розвиток громадянського суспільства, боротьба проти торгівлі людьми, розбудова Європи для дітей, сприяння міжкультурному діалогу та зміцнення співпраці з Європейським Союзом, у т. ч. в молодіжних питаннях.
Стратегічно важливо провести не просто молодіжну кампанію, а саме кампанію Ради Європи, яка буде ініційована та проведена молоддю для широкої громадськості в рамках відкритої координації з усією Організацією, урядами, установами ЄС і неурядовими організаціями. Відповідно План дій слід розглядати як щось на кшталт програми діяльності Ради Європи та бачити в ньому місце кампанії.
4. Зв’язок з молодіжною кампанією 1995 року проти расизму, антисемітизму, ксенофобії і нетерпимості
У кампанії 1995 року було кілька складових, які стали основою для дальших дій в молодіжній сфері та на яких, серед інших, можна побудувати нову кампанію. Серед них:
• Програма освіти з прав людини й процес у рамках КОМПАС (освіти з прав люди за участю молоді). Двома дуже успішними результатами кампанії 1995 року стали [збірка] ДОМІНО й освітній пакет. Нещодавно обидві публікації було перевидано. Редагування, представлення програми, в т. ч. на семінарах, національні стратегії сприяння та формування мереж навколо цих матеріалів є своєрідною рекламою для Кампанії освіти з прав людини. Вона тісно пов’язана з Кампанією 1995 року, в деякому розумінні є її продовженням.
• Мережі меншин, наприклад, такі як „Меншини в Європі”, „Молоді жінки з меншин”, „Форум молодих ромів Європи”, а також підтримка багатьох аналогічних організацій, які було створено в рамках роботи з молоддю.
• Антирасистські проблеми й проблеми меншин, які є важливою складовою оглядів міжнародної політики щодо молоді, програм освіти з питань миру та розв’язання конфліктів, діяльності на місцях, регіональних програм, наприклад, у Північно-Східній Європі й в регіоні Середземномор’я (EUROMED), загалом ці проблеми знаходяться в центрі уваги роботи з молоддю вже більше 10 років.
З огляду на все це нова кампанія тільки виграє, оскільки спиратиметься на колективну пам’ять, що підказує нам, в якому напрямку рухатися далі, на наступність, на партнерів та мережі, що мають спільну історію. І що найсуттєвіше, залишаються ті ж самі нерозв’язані питання і виклики. Європа досі не навчилася належно сприймати проблему „іншості”. Саме це пов’язує 1995 рік і сьогодення та залишається, на жаль, завданням нової кампанії.
5. Підготовка Кампанії сьогодні
а) Завдання кампанії дуже широкі, тому вона спрямована не лише на громадськість. Кампанія має охопити освітян, наукову спільноту, молодь і соціальних працівників, органи державної влади, європейські й міжнародні організації, мережі правозахисників і меншин, активістів європейських молодіжних центрів, Європейської молодіжної фундації, а також програми щодо молоді Європейського Союзу, працівників культури, муніципалітети й загалом усіх учасників молодіжного руху в державах-членах Ради Європи.
b) Виходячи з вказаного вище, кампанія має дійти до широкої громадськості завдяки ЗМІ і Інтернету. Це реально та потребує відповідних знань.
c) Кампанію слід проводити дуже ретельно, спираючись на напрацьований в Раді Європи досвід роботи в молодіжній сфері (а також на досвід урядів держав-членів і неурядових організацій). Немає потреби знову винаходити колесо. Кампанія має змінити ставлення багатьох організаторів молодіжної роботи й неформальної освіти, які нерідко не бачать реалій сьогодення. А час вимагає інших підходів. Слід виходити за межі свого звичайного середовища., спрямовувати свою діяльність на особливі групи суспільства (наприклад, місцеві громади), а також демонструвати, що саме, з того що вони роблять, відповідає політичній програмі Кампанії. Таким чином, багато з того що було раніше напрацьовано, можна зробити надбанням громадськості та надати йому другого дихання.
d) Навколо програм європейських молодіжних центрів і Європейської молодіжної фундації згуртувалися багато мереж і об’єднань молодіжних активістів. Яскравим прикладом є Програма освіти з прав людини, яка має власні національні мережі та навколо якої вже формується громада, яку навчатимуть за допомогою електронних засобів зв’язку (e-learning). Якщо ми залучатиме ці групи до участі в Кампанії, це буде ще одним засобом пожвавлення роботи та надання цим програмам своєрідної реклами. Це можна зробити завдяки системі інформації щодо діяльності в сфері молоді, яку зараз створюють Рада Європи й Європейська Комісія.
e) Європейський молодіжний форум зробить наголос у своїй діяльності на здійсненні Кампанії на національному й місцевому рівнях. Вже розпочався процес формування національних комітетів. Треба надати нового імпульсу співпраці на місцевому й національному рівнях та розв’язати питання, що можуть перешкодити створенню національних комітетів там, де відсутні явні лідерські організації.
f) Для проведення широкої успішної Кампанії потрібно виділити відповідні фінансові й людські ресурси. Завдяки проведенню Кампанії з’являється можливість пожвавити діяльність усього молодіжного сектора.
Важливо також заздалегідь визначити те позитивне, що принесе Кампанія роботі з молоддю та Раді Європи в цілому. Це можуть бути:
– новітні методи й напрямки, робота з новими групами громадськості;
– підготовка молодіжних і соціальних працівників для проведення Кампанії, наприклад, для діяльності, спрямованої на ширшу громадськість, ЗМІ, політиків та органи державної влади;
– мобілізація існуючих референтних груп, потрібних для здійснення пріоритетних програм Кампанії;
– включення завдань Кампанії до навчальних програм європейських молодіжних центрів, програм підготовки тренерів, експертів, а також робочих груп на місцях;
– визначення пріоритетних напрямків роботи молодіжного сектора та, відповідно, відображення їх у завданнях Кампанії;
– представлення загального проекту офіційним органам;
– надання допомоги Європейському молодіжному форуму й організаціям, що співпрацюють з ним;
– співробітництво з усіма секторами Ради Європи, що працюють з проблемами, близькими до завдань Кампанії;
– спільні дії в рамках наступної за Європейським роком громадянства через освіту (2005) діяльності;
– залучення до співпраці Парламентської асамблеї й Конгресу місцевих і регіональних влад;
– створення нових сфер співробітництва між Європейським Союзом і Радою Європи.
6. Висновки
Ще залишається багато роботи, наприклад, уточнення завдань Кампанії, урізноманітнення цільових груп, мобілізація найширших кіл учасників. Потрібно також переглянути графік та структуру моніторингу. Строки проведення Кампанії, визначені Європейською керівною групою (червень 2006–вересень 2007), дають необмежені можливості для належної її підготовки на національному й європейському рівнях.
Звичайно, нова Кампанія, за відповідної підтримки урядів і всіх заінтересованих сторін, може зробити великий внесок до подолання все ще існуючих в суспільстві расизму, дискримінації, антисемітизму й ісламофобії.
* * * |
